Високов Василь Федорович

Високов Василь Федорович
Народився	30 вересня (12 жовтня) 1892  Вільнюс, Російська імперія
Помер	25 вересня 1969(1969-09-25) (76 років)  Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Діяльність	актор театру, театральний режисер, педагог
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Відомі учні	Шток Ісидор Володимировичd
Дружина	Малова (Чегодаєва) Ганна Олександрівна[1]
Нагороди та премії

Василь Федорович Висо́ков (12 жовтня 1892, Вільно, Російська імперія — 25 вересня 1969, Миколаїв, УРСР, СРСР) — радянський театральний актор, режисер, педагог. Народний артист Української РСР (1953). Заслужений артист Української РСР (1947).

Народився 12 жовтня [30 вересня] 1892(18920930) року в місті Вільно (тепер Вільнюс, Литва). 1911 року закінчив Харківську 4-ту гімназію^[1]. Впродовж 1911–1912 років навчався у приватній театральній школі Ольги Маслової у Харкові. Вперше вийшов на сцену в 1912 році в складі трупи Миколи Синельникова. 1915 року закінчив юридичний факультет Харківського університету^[1].

З 1915 року працював у театрах Москви, Мінська, Баку, Архангельська, у «Товаристві драматичної трупи», основу якого становили актори київського театру «Соловцова» (1916; Миколаїв, Полтава), в «Театрі актора» (згодом Кримський російський драматичний театр імені Максима Горького, Сімферополь; 1919–1921, 1935–1937); Червонозаводському (1923–1925, Харків), Одеському імені Андрія Іванова (1929–1932). Одночасно викладав у драматичних студіях (серед його учнів був Ісидор Шток).

З 1940 року працював у Миколаївському російському драматичному театрі імені Валерія Чкалова. З початком німецько-радянської війни у складі концертної бригади з обслуговування військових частин і евакошпиталів, створеної з артистів театру та філармонії, був відправлений на передові позиції. Взимку 1941—1942 років працював у місті Орджонікідзе Північно-Осетинської АРСР. З травня 1942 року разом з театром виступав у місті Алапаєвську Свердловської області. 1944 року повернувся до Миколаєва^[1].

25 квітня 1962 року у Миколаївському російському драматичному театрі відбувся його ювілейний вечір, присвячений 70-річчю від дня народження та 50-річчю сценічної діяльності, після якого актор вийшов на пенсію. Продовжив роботу на громадських засадах у Миколаївській народній філармонії, виступав з лекціями. 1967 року був учасником фестивалю самодіяльного мистецтва у Києві^[1]. Помер у Миколаєві 25 вересня 1969 року.

Створив понад 400 сценічних образів. Серед ролей^[2]:

Поставив 52 вистави^[2], зокрема:

• Почесна грамота Президії Верховної Ради Осетинської АРСР (1942; за воєнно-шефську роботу)^[1];
• Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»^[1].
• Заслужений артист Української РСР з 1947 року^[1];
• Народний артист Української РСР з 1953 року;
• Орден Трудового Червоного Прапора (1960)^[1].

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 119 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• Калашников В. Ф. Високов Василь Федорович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В. — 1995, сторінки 324—325;
• Калашников В. Ф. Високов Василь Федорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X.