Вишесла́в Володи́мирович — в українській історіографії з іменем по батькові.
Вишесла́в І Новгоро́дський — у західній історіографії з номером правителя і назвою князівства.
Вісса́вальд — гіпотетичне ім'я руського конунга з Гардаріки, що зустрічається у сагах.
Біографія
Матір'ю Вишеслава була перша дружина Володимира — варяжкаОлова[1] (Аллоґія[2][3]). З нею Володимир Святославич одружився у жовтні-грудні 976, після смерті Олега, з чого можна вивести народження Вишеслава як літо 977-го року.
Про життя Вишеслава практично нічого невідомо. Він помер у Новгороді після 1010 року. Його престол успадкував молодший брат, ростовський князь Ярослав Мудрий. Інші брати не могли цього зробити — полоцький князь Ізяслав помер 1001 року, а турівський князь Святополк був переведений до Вишгорода під нагляд батька після 1013 року. На думку Леонтія Войтовича, смерть Вишеслава можна віднести до 1013–1014 років[1]. Щоправда, правдоподібніше, що Вишеслав помер в 1011, адже у 1012 Святополк повстає проти батька. Причиною його повстання можна назвати переведення у Новгород Великий на 2-3 роки молодшого за Святополка Ярослава.
Існує версія більш ранньої загибелі Вишеслава. Згідно з шведськими сагами, вдова конунгаШвеціїЕріка VI — Сігрід Горда відмовила сватам конунга з Гардаріки-Русі на ім'я Віссавальд. 995 року вона спалила його самого зі свитою в лазні після бенкету на честь зустрічі[4]. Німецький дослідник Фрідріх Браун ототожнював Віссавальда з волинським князем Всеволодом Володимировичем[5]. Це припущення заперечив Войтович, посилаючись на те, що 11-річний Всеволод, землі якого були віддалені від Скандинавії, не міг сватати 20-річну Сігрід[1]. (Варто, мабуть, згадати, що син Сігрід, Улоф Шетконунг народився в 980, коли його матері мало бути 14-15 років, отже Сігрід народилася в 965, і їй у 995 було б 30, а не 20 років.) Український вчений вважав, що Віссавальдом був саме Вишеслав, якому на момент сватання було 16-18 років і землі якого знаходилися по сусідству з Швецією[6]. Олена Ридзевська пов'язувала легенду про Сігрід з впливом легенд про помсту Ольги і критично оцінювала її історичність[7]
Можливо, що разом з Вишеславом загинув Добриня, ім'я якого зникає з джерел[1].
↑Сігрід вибрала союз з Данією, що був скріплений шлюбом з конунгом Свеном I Вилобородим. Деякий час вона правила від імені свого малолітнього сина Олафа. Шведсько-данський союз був скерований проти Володимира. Приблизно у цей же час ярлЕйрік, син норвезького ярла Хакона, що знайшов притулок у шведів, напав на Ладогу й спалив її. Це було зроблено з ненависті до короля Олафа, якого підтримував Володимир, але при підтримці шведів (Войтович 2000).
↑Рыдзевская Е. А. Древняя Русь и Скандинавия IX—XIV вв. — М., 1978. — С.197-200.
Войтович Л. Гольмґард: де правили руські князі Святослав Ігоревич, Володимир Святославич та Ярослав Володимирович? // Український історичний журнал. Київ, 2015. № 3 (522).
Braun F. Das historische Russland im nordischen Schrifttum des X–XIV. Jahrhunderts // Festschrift Eugen Mogkzum 70. Geburtstag.-Halle. — 1924. S. 157–167
