Іван Володимирович Більський
Іван Володимирович Більський (Бельський; 1380 — після 1446) — князь більський та новгородський (1445—1446) із династії Гедиміновичів, син київського князя Володимира Ольгердовича. Засновник князівського роду Більських (Бєльських). БіографіяУ 1408 р. брав участь у поході Вітовта на Москву. У 1420 р. отримав землі з центром у Білій в Смоленській землі. Під час боротьби між Сигізмундом Кейстутовичем та Свидригайлом Ольгердовичем за Литовський великокнязівський престол, був прихильником Свидригайла. 1432 року підписав мир з Тевтонським Орденом. 1435 року — у битві під Вількомиром потрапив у полон до Сигізмунда Кейстутовича (як король Київський), пробув в ув'язненні до 1440 р. Звільнений на наказом Великого князя Литовського Казимира IV Ягеллончика (майбутнього короля Польщі). У 1444—1445 рр. був князем у Великому Новгороді. Зимою 1444 року вирушив на чолі новгородських військ в похід проти лівонців за Нарову, проте через кінський падіж похід завершився невдало. Сім'я та дітиУ лютому 1422 року[2] одружився з Василісою Гольшанською (? — до 1484), дочкою князя Андрія Гольшанського, сестрою польської королеви Софії Гольшанської. Діти:
Примітки
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia