Вишня-антипка
Ви́шня-анти́пка[1][2], кучина[3][4][5], кугина[6], вишня магалебська[2][5] слива магалебська, слива магалепська, вишня магалепська, черемховник магалебський, черемховник магалепський, антипка[5] (Prunus mahaleb) — багаторічна рослина родини розових. Декоративне та медодайне дерево, плоди якого мають обмежене застосування у кулінарії. ОписКущ, іноді невелике дерево 2-4, зрідка до 10 метрів заввишки, має широку крону. Попри невелику висоту стовбур у старих особин може сягати 40 см завтовшки. Кора сіра з добре помітними сочевичками на молодих гілках та дрібними тріщинками на старих. Листки гладкі, блискучі, із пилчастим краєм, 15-5 см завдовжки. Квіти білі, численні, завширшки до 1 см, зібрані в негусті суцвіття. Плоди — дрібні, чорні, терпкі на смак ягоди. Число хромосом 2n = 16. Екологія та поширенняРослина світлолюбна, відносно теплолюбна, хоча витримує несильні морози, посухостійка. Квітне у травні. Природний ареал антипки охоплює країни Середземномор'я, де вона зростає на теренах Марокко, Іспанії, Греції, Туреччини, а також на Балканському півострові. З часом він поширився і на країни Центральної та Східної Європи, зокрема, Німеччину, Угорщину. В УкраїніПоширена кугина і в Україні, зокрема на Поділлі та в Криму. А найстаріший екземпляр вишні-антипки України росте в Чернігові - на Валу. Дереву понад 100 років, на висоті 1,5 м має в охопленні 3 м, висота – 10 м, на рівні 1,3 м воно галузиться на дві скелетні гілки.[7] Зацвітає на межі квітня-травня[8] [9]і є улюбленим місцем для фотосесій чернігівців.[10] У 2021 році цю вишню-антипку лікував арборист Володимир Вєтроградський - він оцінив вік дерева у 115-120 років і припустив, що лікування подовжить вік приблизно на 80 років.[11] На відміну від культурних вишень ягоди антипки не придатні до споживання, втім у країнах Середземномор'я розмелене насіння магалебської вишні використовують як ароматичну та смакову приправу до тіста. В інших регіонах її використовують переважно як підщепу для культурних сортів вишні та черешні. Див. такожЛітература
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia