Власов Павло Олексійович
Павло Олексійович Власов (рос. Павел Алексеевич Власов; нар. 26 січня 1857, Новочеркаськ — пом. 16 листопада 1935, Астрахань) — російський і радянський художник і педагог. Герой Праці з 1924 року. БіографіяНародився 26 січня 1857 року в місті Новочеркаську (нині Ростовська область, Росія) у сім'ї козачого полковника[1]. З1876 року навчався у Московському училищі живопису, скульптури та зодчества у Василя Перова; з 1880 року — у Петербурзькій академії мистецтв у Павла Чистякова. Під час навчання в Академії у 1881 році отрима велику; у 1884 році — малу; у 1885 році — велику срібні медалі; 2 листопада 1887 року отримав звання класного художника ІІ ступеня за програму «Старець Іріам благає Ахіллеса видати йому тіло сина Гектора» (зберігається в Астраханській картинній галереї). 1890 року, за розподілом, потрапив до Астрахані[1]. В основному займався педагогічною діяльністю, яку розпочав з викладання малюнка в Астраханській Маріїнській жіночій гімназії[2]. 1896 року організував художній гурток. У 1900 році створив художні та рисувально-технічні класи, перетворені у 1921 році в Астраханський художньо-педагогічний технікум (нині Астраханське художнє училище імені Павла Власова), де викладав до кінця життя. Серед учнів: Іван Горюшкін-Сорокопудов, Борис Кустодієв, Григорій Мальцев, Микола Скоков, Микола Баскаков, Петро Альберті, Михайло Козелл[1]. Помер в Астрахані 16 листопада 1935 року. ТворчістьСеред творів:
У мистецтвіПортрети Павла Власова виконали:
Вшанування1935 року ім'я Павла Власова присвоєне Астраханському художньому училищу. На території училища йому встановлене погруддя. Творчості Павла Власова присвячений один із залів Будинку-музею Бориса Кустодієва в Астрахані[1]. ПриміткиЛітература
|
Portal di Ensiklopedia Dunia