Цвєткова Валентина Петрівна

Цвєткова Валентина Петрівна
Цвєткова Валентина Петрівна
Народження	10 (23) квітня 1917 ; Астрахань, Росія
Смерть	27 листопада 2007 (90 років)
	Ялта, Автономна Республіка Крим, Україна
Країна	Російська республіка; Російська СФРР; СРСР; Україна
Жанр	портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання	Астраханське художнє училище імені Павла Власова
Вчитель	Власов Павло Олексійович
Діяльність	художниця
Член	СХ СРСР і Спілка радянських художників України
Роботи в колекції	Національний художній музей України, Харківський художній музей, Сумський обласний художній музей імені Никанора Онацького, Сімферопольський художній музей, Астраханська картинна галерея імені Павла Догадіна, Третьяковська галерея, Російський музей, Чернігівський обласний художній музей, Хмельницький обласний художній музей і Ялтинський історико-літературний музей
Нагороди	;

Валенти́на Петрі́вна Цвєтко́ва (23 квітня 1917, Астрахань — 27 листопада 2007, Ялта) — українська художниця; член Спілки художників СРСР з 1944 року^[1] та Ялтинської організації Спілки радянських художників України з 1960 року^[2].

Життєпис

Народилася 10 [23] квітня 1917(19170423) року в місті Астрахані (нині Російська Федерація) в сім'ї священника^[3]. Протягом 1930—1935 років навчалася в Астраханському художньому училищі, була ученицею Павла Власова^[1].

У 1935—1938 роках працювала в товаристві «Художник» в Астрахані; у 1938—1940 роках — в майстерні при Будинку мистецтв у Ленінграді^[1].

У 1950—1972 роках — член правління Кримського відділення Спілки радянських художників України^[1]. Мешкала в Ялті в будинку на вулиці Платонова, № 9А, квартира № 14^[4], будинку на вулиці Тавричній, № 24^[5] та у будинку на вулиці Бірюкова, № 30, квартира № 3^[2]. Померла в Ялті 27 листопада 2007 року^[3].

Творчість

Працювала у галузі станкового живопису, писала портрети, пейзажі, натюрморти. Серед робіт:

«Натюрморт с хризантемами и фруктами» (1951);
«Японська айва» (1952);
«Човни» (1955);
«Бузок» (1959);
«Флокси» (1959);
«Літній вечір» (1961);
«Батьківщина Тараса» (1964);
«Голубі квіти» (1967);
«Хризантеми» (1967);
«Натюрморт з японською айвою» (1969);
«Польові квіти» (1970);
«Квітуча гліцинія» (1971);
«Весняний натюрморт з японською айвою» (1971—1972; Чернігівський художній музей)^[3];
«Флокси» (1972; Хмельницький художній музей)^[6];
«Стамбул. Рано-вранці» (1973);
«Іспанський дрік» (1980);
«Весна» (1980);
«Квітучий Крим» (1985);
«Гліцинія» (1986);
«Байдарський монастир. Фороська церква» (1988);
«Гірські трави» (1990—1994);
«Цвіте мигдаль» (1990—1994);
«Весняна Ялта» (1990—1994);
«Початок весни» (1992);
«Півонії» (1995);
«Ромашки» (1997);
«Бузок» (1997);
«Японська магнолія» (1998);
«Троянди» (2001).

Брала участь у мистецьких виставках з 1936 року (Астраханська картинна галерея^[3]), республіканських — з 1951 року, всесоюзних — з 1955 року^[4], закордонних — з 1965 року, зокрема в Парижі в 1967 і 1968 роках, у виставці українських художників у Канаді в 1970 році^[7]. Персональні виставки провела у Києві у 1960, 1969, 1976, 1980 роках, Сімферополі у 1968, 1972, 1985 роках, Москві у 1968, 1980, 2001 роках, Астрахані, Кисловодську, Алупці у 1975 році, Керчі у 1976, 1978 роках, Ялті у 1954, 1975, 1978, 1979, 1997, 2002 роках^[1].

Крім вище згаданих музеїв, роботи художниці представлені в Національному художньому музеї України, Харківському, Сумському, Сімферопольському художніх музеях, Астраханській картинній галереї^[7], у Державній Третьяковській галереї в Москві, у Державному Російському музеї в Санкт-Петербурзі, у музеях Болгарії, Угорщини, Канади, Японії, Сполучених Штатів Америки, Франції^[1], а також у приватних колекціях України, Росії, Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Франції, Англії, Ізраїлю, Туреччини, Італії^[7]. 2007 року подарувала Ялті 75 своїх творів^[3], які зберігаються у Ялтинському історико-літературному музеї^[8].

Відзнаки

ордени і медалі

ордени Слави II ступеня, Вітчизняної війни I ступеня, княгині Ольги III ступеня (19 квітня 2007; за вагомий особистий внесок у розвиток українського образотворчого мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність та високу професійну майстерність)^[9];
медалі «За трудову доблесть», «За доблесну працю»^[1];