Влес (з Влес-Книги)

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (липень 2020) Ця стаття про неакадемічні дослідження та концепції. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням і відредагуйте її так, аби це було чітко видно як з її перших речень, так і з наступного тексту. (липень 2020)

Влес (з Влес-Книги) має риси, які суттєво відрізняють його від близького за іменем бога Велеса (відомого з міфології слов'ян та Київської Русі, з народної традиції України та Росії). Адже «Велеса» зазвичай трактують як «бога худоби» (хоча в «Слові о полку Ігоревім» є поняття «онук Велеса», яким названо великого поета-барда Бояна). «Влес у Влес-Книзі» не має риси «бог худоби», а є богом :

• який навчив слов'ян-русів «орати землю та бути землетрудичами» (Влес-Книга^[1], 4Б);
  
• який навчав нарід усім ремеслам та заповідям моралі: «ходити прямо, ніколи ж криво» (Влес-Книга^[1], 6В).

Риси «Влеса з Влес-Книги» є близькими до рис кельтського бога з іменами «Беленус[1] [Архівовано 12 травня 2012 у Wayback Machine.], Лугус [Архівовано 19 травня 2011 у Wayback Machine.], Луг» (ірландський Луг, бриттський Лугус, галльський Беленус); з ними віддалено-споріднений скандинавський бог «Локі». А саме^[2] :

1) Головною рисою Влеса є «вчитель землеробства, ремесел, моралі, звичаїв» (Влес-Книга, 20, 8(2)). Аналогічно, головна риса Луга-Лугуса це «вчитель усіх наук та ремесел». Стосовно Луга «енциклопедія Британіка» дає визначення: «Головний бог кельтської релігії»^[3].

2) Ймення «Луг» (англ. «Lug») має в англійській мові єдиний переклад — «волочіння». Аналогічно ймення «Влес» (який є богом, насамперед, землеробства) однокорінне з «ВОЛОЧити», староруське «ВЛАЧити»^[4]. «Волочіння» — це різновид робіт з обробки землі навесні (влачили плуг, борону), під час сівби.

3) Влес є «богом книги», а Луг як «вчитель» теж пов'язаний з книгами. Також тема «великої книги» існує в кельтській традиції: мудрець «Блез» (вчитель найбільшого мудреця Мерліна) пише «легенду про короля Артура, яка стане на усі віки найбільш улюбленною книгою у світі».^[2]

4) Риса «хитромудрість; винахідливість» є головною у декількох європейських богів-героїв, які мають «імена, які можна зв'язати з Влес» :^[2]

• «Беленус, Луг, Лугус» — кельтські «боги, знатоки усіх ремесел». Луг, зокрема, є лідером «лепреконів» (гномів, які дарують «мідні казани з золотом»);
• «Локі» — скандинавський бог-винахідник, головний «злий бог» пантеону;
• «Влісс, Улісс» — це латинське ймення «хитромудрого Одіссея»;
• «Влес» — бог-вчитель з Влес-Книги.
  

5) У Влеса є така специфічна риса, яка настільки рідко зустрічається, що здатна наче «маркером» позначити певного бога — це риса «бог (сузір'я) Молочний шлях» (укр. «Чумацький шлях»):

• у Влес-Книзі є розповідь як «Влес йде вночі по молоку небесному, а на світанку доходить до врат» (Влес-Книга, 8(2));
• сузір'я «Молочний шлях» кельти називали «ланцюг Луга»^[5][2]; й докладно розповідали про цю рису.

«Влес з Влес-Книги» все ж таки має спільні риси з київо-руським Велесом:

• в насиченому язичництвом «Слові о полку Ігоревім» «легендарний бард-поет Боян» названий «онуком Велеса», тобто Велес тут «предок поетів», а не «бог скота-худоби»;
• в «Повісті врем'яних літ» руси князя Ігоря скріплюють свій «договір з Візантією» клятвою «Перуном та Велесом»; з чого можна зробити висновок, що Велес був «богом волхвів, які складали цей договір»; а Перун був «богом воїнів».

Риса «бог бардів та друїдів» є також у кельтського Луга. Риса «бог бардів та волхвів» є древнішою за інші риси, бо зустрічається в давніх джерелах Київської Русі та в кельтській традиції, яка задокументована ще в перших сторіччях н. е. А риса «бог скота» вийшла на перший план пізніше, тоді коли в Київській Русі були знищені волхви й зникла віра в «бога волхвів».

В пізніші, християнські часи функції волхвів в якійсь мірі в Україні виконували козаки-характерники та химородники.

Цей розділ містить інформацію, яку треба перевірити на наявність недостовірних фактів і хибних даних. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та допоможіть виправити недоліки. (липень 2020)

Ім'я «Влес, Велес» споріднене з словами, які в Київській Русі означали жерців: «волхв», рос. «волшебник».

Варто зазначити, що назва жерців у кельтів — філід, походить від кельтського «welet-, wel-»= «бачити», тобто філід — це провидець. Це ж «welet-», можливо, генетично пов'язане з «Велес».

• Велесова книга/Переклад на укр. та рос. мови Б. Яценко; редактор В. Довгич. — К. : Індо-Європа, 1995. — 319 с.
• Кельтская мифология (энциклопедия). — М. : Эксмо; 2006. — 640 с. [Архівовано 12 квітня 2010 у Wayback Machine.]
• Карнаух А. Л. Авалон, готская история. — Днепропетровск: Академия истории, 2010. — 276 с. — С. 127—148. [Архівовано 18 вересня 2011 у Wayback Machine.]