Офіційна дата заснування — 1834, однак поселення під назвою Волявочев хутор (як і багато навколишніх поселень) було згадане в переписній книзі Малоросійського приказу (1666). Також наведено відомості про 6 мешканців хутора.[2]
У Описі Київського намісництва 1787 року у деревни Волевачи Остерського повіту мешкало 216 осіб різного звання державних людей, козаків і володільця — прапорщика Олексія Закревського[3].
У Описі Лівобережної України 1799—1801 років у деревне Вельвачи Остерського повіту мешкало 239 податкових чоловіків.
За даними на 1859 рік у козацькому, казенному й власницькому селі Остерського повітуЧернігівської губернії мешкало 604 особи (288 чоловічої статі та 316 — жіночої), налічувалось 115 дворових господарств[4].
Станом на 1886 у колишньому державному селі Остерської волості мешкало 700 осіб, налічувалось 142 дворових господарства, існував постоялий будинок[5].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 735 осіб (348 чоловічої статі та 387 — жіночої), з яких 728 — православної віри[6].
1924 року - селище, центр сільської ради Остерського району Ніжинської округи, 189 господарств, 872 мешканця[7].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Остерської міської громади[8].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно — територіальної реформи та ліквідації колишнього Козелецького району, село увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району Чернігівської області[9].
Юла Юрій Андрійович (1982—2025) — український військовий, полковник Збройних сил України. Командир 27-ї реактивної артилерійської бригади у 2023—2025 роках.
↑Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 244
↑рос. дореф.Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2696)
