Волховський фронт
![]() Во́лховський фронт — оперативно-стратегічне об'єднання Червоної армії з 17 грудня 1941 до 23 квітня 1942 року та з 9 червня 1942 до 15 лютого 1944 року у Другій світовій війні. ІсторіяВолховський фронт створений 17 грудня 1941 роки у відповідності до директиви Ставки ВГК від 11 грудня1941 року № 005581[2] за рахунок сил лівого крила Ленінградського фронту і резервів Ставки ВГК у ході боїв за міста Волхова і Тихвіна Ленінградської області. З грудня 1941 до січня 1942 року війська Волховського фронту разом з військами Ленінградського фронту протистояли 16-ій армії. З січня 1942 до лютого 1944 року формування фронту вели позиційні бої проти 18-ї німецької і 11-ї (вересень-жовтень 1942 року) польових армій групи армій «Північ». У квітні 1942 року штаб Волховського фронту розташовувався в Малій Вішері. У січні 1943 року війська фронту зіграли важливу роль у прориві блокади Ленінграда, а в 1944 році — в повному звільненні міста від блокади військами вермахту. 15 лютого 1944 року Волховський фронт був розформований на підставі Директиви Ставки ВГК від 13 лютого 1944 року № 220023[3]. Армії, що входили до складу фронту були передані Ленінградському та 2-му Прибалтійському фронтам. Військові формування у складі фронту1-ше формування
2-ге формування
Командувачі
Див. також
Примітки
Посилання
Література
|
Portal di Ensiklopedia Dunia