13-та повітряна армія (СРСР)

**13-та повітряна армія СРСР**
13-та повітряна армія СРСР
На службі	25 листопада 1942 — травень 1945
Країна	СРСР
Належність	Ленінградський фронт
Вид	ВПС
Тип	Червона армія
Роль	повітряна
Чисельність	армія
Війни/битви	Німецько-радянська війна; Оборона Ленінграда; Операція «Іскра»; Ленінградсько-Новгородська операція; Виборзька операція; Нарвська операція; Талліннська операція; Моозундська десантна операція
Командування
Визначні; командувачі	генерал-полковник авіації Рибальченко С.Д.

Трина́дцята пові́тряна а́рмія (13 ПА) — авіаційне об'єднання, повітряна армія військово-повітряних сил СРСР під час Німецько-радянської війни.

Історія

Сформована 25 листопада 1942 на підставі наказу НКО СРСР від 10 листопада 1942 на базі управління та частин ВПС Ленінградського фронту у складі 275-ї винищувальної, 276-ї бомбардувальної та 277-ї штурмової авіадивізій.

У січні 1943 підтримувала наступ 67-ї армії фронту в операції по прориву блокади Ленінграда. У лютому забезпечувала наступальні дії військ фронту на красноборському, а в липні і серпні — на мгинському напрямах. Важливу роль армія зіграла на початку 1944 у операціях по повному зняттю блокади Ленінграда. У червні в ході Виборзької операції (10-20 червня) основні зусилля армії були зосереджені на підтримці з'єднань та частин, що завдавали головного удару на Карельському перешийку при прориві потужної оборони противника: руйнуванні довготривалих оборонних споруд і знищенні його резервів.

У липні 1944 армія брала участь у Нарвській (24-30 липня), у вересні — в Талліннській (17-26 вересня) наступальних операціях.

У вересні — листопаді 1944 армія вела активні бойові дії за звільнення Моонзундського архіпелагу. У ході цих бойових дій почалася передача бомбардувальної і штурмової авіації армії до складу 1-ї повітряної армії, що підтримувала війська 3-го Білоруського фронту у Східно-Прусській стратегічній операції (13 січня — 25 квітня 1945).

Бойовий шлях армія завершила участю в Моонзундській десантній операції (27 вересня — 24 листопада).

За роки Німецько-радянської війни льотчики армії здійснили близько 120 тис. літако-вильотів.

За бойові заслуги тисячі воїнів нагороджені орденами і медалями, 151 льотчик і штурман стали Героями Радянського Союзу, а П. А. Покришеву це звання було присвоєне двічі.

Склад

273 винищувальна авіаційна дивізія (вад) (25.12.1942 — 05.1943);
275 вад;
269 вад (26.02.44 — 04.44);
240 вад (19.04.43 — 11.07.43);
276 бад;
277 шад;
281 шад (26.02.44 — 09.05.45);
13 орап;
407 зап (11.42 — 03.43);
914 зап (11.42 — 03.43);
915 зап (11.42 — 03.43);
987 зап (11.42 — 03.43);
5 одрае (01.43 — 04.43);
10 овае (01.43);
12 окае (01.43);
742 орап (02.44 — 04.44);
87 онбае (07.44 — 05.45);
553 оааез (03.43 — 05.45).

Командування

Командувачі:
- генерал-лейтенант авіації, з листопада 1944 генерал-полковник авіації Рибальченко С. Д. (27 липня 1942 — 25 червня 1945) (листопад 1942 — до кінця війни).
Члени військової ради:
- бригадний комісар, з 6 грудня 1942 генерал-майор авіації Іванов А. А. (25 листопада 1942 — 1 березня 1943);
- полковник Сулимов М. І. (16 березня 1943 — до кінця війни).
Начальники штабів:
- полковник, з 4 лютого 1944 генерал-майор авіації Алексеєв А. С. (13 листопада 1942 — 10 липня 1944);
- генерал-майор авіації Лаврик С. А. (10 липня 1944 — 21 березня 1945).

Див. також

Література

«Советские Военно-Воздушные Силы в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.», Москва, 1968.
Иноземцев И. Г., «Под крылом — Ленинград», Москва, 1978
Морозов М. Искра победы. Советские ВВС в операции по прорыву блокады Ленинграда. — АвиаМастер, 2004, No. 4.
Зимин Г. В. Истребители. — М.: Воениздат, 1988.
Полетаев О., Нугис А. На крыльях родины. — Таллин, «Ээсти Раамат», 1981.
Прачик И. А. Фронтовое небо. — М.: Воениздат, 1984.