Всеї́дні (лат.omnivore чи лат.omniphage), або пантофа́ги — тварини, в типовому раціоні яких присутня їжа як рослинного, так і тваринного походження. Деякі з представників всеїдних можуть їсти падло.[1] Всеїдних тварин неможливо віднести до конкретного трофічного виду, тому вважається, що такі організми представляють одразу декілька трофічних рівнів, а їхня участь у кожному з рівнів пропорційна складу їхньої дієти.
Характеристики
Всеїдні тварини є важливою частиною харчового ланцюжка. Вони контролюють як популяції тварин, так і зростання рослинності. Всеїдні найбільш адаптивні з усіх видів і населяють широкий діапазон середовищ[2].
Для всеїдності тварини розвивають різні пристосування. Багато всеїдних тварин мають суміш гострих зубів (для роздирання м'язової тканини) і плоских молярів (для подрібнення рослинної їжі). Однак деякі всеїдні тварини, як кури, не мають зубів і ковтають їжу цілком. Всеїдним тваринам притаманний шлунок з однією або кількома камерами та спеціалізованим травним трактом[3], типово нездатним перетравлювати тверді тваринні рештки, що просто виводяться з організму[2].
Хоча існують випадки, коли травоїдні тварини харчуються м'ясом, а м'ясоїдні — рослинною їжею, класифікація «всеїдні» стосується адаптації та основного джерела їжі виду в цілому, тому ці винятки не роблять ні окремих тварин, ні вид в цілому всеїдними. Для того, щоб науково класифікувати «всеїдні» види, необхідно розглянути набір вимірних і релевантних критеріїв для розмежування між «всеїдними» та іншими категоріями[5]. Деякі дослідники стверджують, що еволюція будь-якого виду від травоїдного до м'ясоїдного або від м'ясоїдного до травоїдного була б рідкісною, якби не проходила через проміжну стадію всеїдності[6].
Більшість видів ведмедів є всеїдними[15], але індивідуальний раціон може варіюватися від майже виключно травоїдного (гіпохижацтво) до майже виключно м'ясоїдного (гіперхижацтво), залежно від того, які джерела їжі доступні на місцевості та в певний сезон. Білі ведмеді класифікуються як хижаки, як таксономічно (вони належать до ряду хижі), так і поведінково (вони харчуються переважно м'ясоїдною їжею). Залежно від виду ведмедів, вони зазвичай віддають перевагу одному класу їжі, оскільки рослини та тварини перетравлюються по-різному.
Псові, зокрема вовки[16], собаки, динго і койоти[17], вживають деяку кількість рослинної їжі, але вони мають загальну перевагу й еволюційно пристосовані до м'яса. Водночас раціон гривастого вовка на 50 % складається з рослинної їжі[18].
Як і більшість деревних видів, вивірки є переважно травоїдними тваринами, що харчуються горіхами та насінням. Однак, як і практично всі ссавці, білки охоче споживають і тваринну їжу, коли вона є доступною. Наприклад, сіракаролінська вивірка була інтродукована в деяких частинах Британії, континентальної Європи та Південної Африки. Її вплив на популяції гніздових птахів часто виступає серйозною проблемою через поїдання яєць і пташенят[19].
Мезохижаки — тварини, раціон яких на 30—70 % складається з м'яса, а решта — з безхребетної їжі, яка може включати комах, гриби, фрукти, інші рослинні матеріали та будь-яку доступну для них їжу[20].
Примітки
↑ Біологічний словник / За ред. І. Г. Підоплічка, К. М. Ситника, Р. В. Чаговця та ін. — К. : Гол. редакція УРЕ, 1974. — 552 с. (с. 355)
↑Society, National Geographic (15 січня 2020). Omnivores. National Geographic Society(англ.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 24 березня 2022.
↑Alina, Bradford (2015). Chipmunk Facts. Live Science(англ.). Процитовано 15 березня 2025.
↑National Research Council (US) Subcommittee on Laboratory Animal Nutrition (1995). Nutrient Requirements of the Mouse. Nutrient Requirements of Laboratory Animals: Fourth Revised Edition, 1995 (англ.). National Academies Press (US).