Вулиця Івана Франка (Київ, Шевченківський район)

Вулиця Івана Франка
Київ
Вулиця Івана Франка; Київ
	; Вулиця Івана Франка з боку вулиці Ярославів Вал
Місцевість	Шевченківський
Район	Афанасівський яр
Назва на честь	І. Франка
Колишні назви
	Афанасіївська, Несторівська, Нестерівська
Загальні відомості
Протяжність	710 м
Координати початку	50°27′2.8″ пн. ш. 30°30′36.9″ сх. д. / 50.450778° пн. ш. 30.510250° сх. д.
Координати кінця	50°26′40.3″ пн. ш. 30°30′27.5″ сх. д. / 50.444528° пн. ш. 30.507639° сх. д.
поштові індекси	01030, 01034
Транспорт
Найближчі станції метро	«Університет»
Тролейбуси	до середини 1990-х (кінцева частина)
Найближчі залізничні станції	Київ-Пасажирський
Рух	двосторонній
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	11774
У проєкті OpenStreetMap	r1877790
Мапа
Вулиця Івана Франка у Вікісховищі

Ву́лиця Іва́на Франка́ — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Афанасівський яр. Пролягає від вулиці Ярославів Вал до бульвару Тараса Шевченка.

Прилучаються вулиці В'ячеслава Липинського, Богдана Хмельницького і Ботанічна площа.

Історія

Вулиця виникла в 2-й половині XIX століття, утворившись з двох вулиці — Афанасіївської між сучасними вулицями Ярославів Вал та Богдана Хмельницького) та Несторівської (між сучасними вулицями Богдана Хмельницького та бульваром Тараса Шевченка). Афанасіївська вулиця вперше згадується в 1855 році, назва її походила від Афанасіївського (Святославського) яру, по засипаній частині якого прокладено вулицю. Назву Несторівська (рос. Несторовская), на честь Нестора-літописця, вулиця отримала у 1869 році^[1], однак в офіційних документах ще починаючи з 1880-х років вулиця також використовувалася назва Нестерівська (рос. Нестеровская). У 1889 році обидві вулиці було об'єднано під спільною назвою Нестерівська^[2].

У 1926 році у зв'язку з 10-річчям смерті поета та письменника Івана Франка отримала назву вулиця імені Івана Франка^[3]. Сучасна уточнена назва — з 1944 року^[4].

Нестерівська вулиця, 1890
Нестерівська вулиця, 1902
Краєвид на Володимирський собор, 1890
Спуск з боку Ярославового Валу, 2023

Будинки, що мають історичну та архітектурну цінність, пам'ятки архітектури

№ 4 (особняк; 1897, арх. Андрій-Фердинанд Краусс);
№ 19 (прибутковий будинок; кінець XIX — початок XX століття);
№ 28 (особняк; кінець XIX століття);
№ 42 (житловий будинок).

Будинки № 1, 5, 6, 9, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 20, 22, 26 («будинок Замкова»^[5]), 29, 31, 33, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46 споруджені в 2-й половині XIX — 1-й третині XX століття.

Персоналії

Будинок № 4 належав сестрі відомого вченого Миколи Кащенка та письменника Андріяна Кащенка. У будинку № 18 в 1904–1913 роках мешкав композитор Богуміл Воячек^[6]. У будинку № 26 на початку XX століття мешкав Отто Шмідт. У будинку № 31 мешкав академік Володимир Іконніков. У будинку № 33 мешкали інженер-мостобудівник Микола Бєлелюбський та в 1918–1919 роках — письменник Костянтин Паустовський.

У будинку на території сучасної садиби № 19 у 1880–1882 роках містилася рисувальна школа Миколи Мурашка.

Установи та заклади

Забудова

Будівля Міністерства культури і туризму України
Будинок № 36
Будинок № 42

Примітки

↑ Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
↑ В енциклопедичному довіднику «Київ» стверджується, начебто паралельна назва вулиці — Нестерівська, на честь льотчика Петра Нестерова, який загинув у повітряному бою, почала вживатися під час Першої світової війни, а також, начебто вулицю названо на честь художника Михайла Нестерова, який брав участь у розписі Володимирського собору.
↑ Улица имени Франко // Киевский пролетарий. — 1926. — № 116 (278). — 23 мая. — С. 5. (рос.)
↑ Витяг з постанови виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва» // Київська правда. — 1944. — № 249 (6223). — 22 грудня. — С. 2. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
↑ Київрада не відхиляла розгляд петиції щодо будинку Замкова
↑ Житловий будинок 1889–90, в якому проживав Воячек Б. І. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 6 червня 2020.

Джерела

Франка Івана вулиця // Веб-енциклопедія Києва.

Франка Івана вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 172.

Франка Івана вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 236. — ISBN 5-88500-070-0.