Кривчицька дорога — центральна асфальтована дорога у цій місцевості та по всій протяжності має значний перепад висот — близько сотні метрів.
Історія
У 1931 році південно-західну частину громади Кривчиці включили до меж міста, тут почала будуватися, за аналогією з Професорською колонією, робітнича Кривчицька колонія[10]. Головна вулиця новоутвореного житлового району у 1933 році отримала офіційну назву Кривчицька дорога, а під час німецької окупації — Кшивтшицер Гауптштрассе[11].
Забудова
Вулиця забудована переважно одно- та двоповерховими садибами 1930-х років, у стилі конструктивізм, зберігся один дерев'яний будинок — № 44[6]. Є декілька конструктивістських будівель 1960-х років, поверховістю від одного до трьох поверхів[6]. На початку вулиці височіють декілька багатоповерхівок 1970-х—2000-х років, зокрема, дев'ятиповерхові житлові будинки: № 1, зведений наприкінці 1970-х років та № 2а, зведений у 2007 році[6].
Основними спорудами в межах вулиці є:
№ 1 — львівська середня загальноосвітня школа I—III ступенів № 70 (нині — ліцей № 70 Львівської міської ради)[5], триповерхова будівля якої зведена у 1960-х роках[6] за проєктом архітектора Ярослава Назаркевича. 2019 року збудований новий корпус ліцею, відкрився дитячий садочок. Також облаштовано ігровий майданчик, здійснено замощення плиткою доріжок, закуплене та встановлення обладнання для харчоблоку, обладнаний медпункт[12].
№ 8а — сучасний житловий комплекс «Kaiser», зведений у 2016 році[13].
№ 19д — сучасний спортивний зал «Боско-Арена», що входить у спортивний комплекс Салезіянського Згромадження святого Івана Боско. Урочисто відкритий 5 вересня 2021 року[15].
№ 91 — котеджне містечко «Ренесанс», що складається з восьми таунгаузів[16].
№ 92 — Львівська середня загальноосвітня школа I-III ступенів № 71 Львівської міської ради Львівської області[17]. 2019 року капітально відремонтовано шкільну спортивну залу.
№ 113 — Церква святого Іллі[6]. Перша історична згадка про церква святого Іллі сягає 1698 року. Завдяки археологічним розкопкам, проведених тут у 1992 році, стало відомо, що на місці сучасної церкви у XIII столітті стояла мурована вежа-фортеця у вигляді ротонди[6][18]. Церква діяла і в радянські часи, а нині належить УГКЦ. Церква внесена до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2432-м[4].
Вулицю двічі перетинає не діюча залізнична гілка «Станція Підзамче — станція Личаків». Колія має неофіційну назву «морського змія», оскільки біля Кривчицької дороги дві ділянки колії по прямій розділяє 200 метрів, натомість по шпалах — 2,5 кілометри[19]. Також на вулиці Кривчицька дорога розташований залізничний міст.
Мельник І. В., Загайська Р. Глинянський тракт // Личаківське передмістя та східні околиці Королівського столичного міста Львова. — 2-ге, виправлене та доповнене. — Львів : Центр Європи, 2013. — 352 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 400 прим. — ISBN 978-966-464-002-9.
Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 336—337. — 2000 прим. — ISBN 978-966-7022-79-2.