Вулиця Крушельницької (раніше — вулиця Сенкевича) утворилася на межі Заруддя, саме тут протікала річка Рудка. Первісна назва цієї артерії — Над Рудкою. У глибині вулиці виріс один із паростків промислового життя міста — паровий млин Ґалля. На вулиці розміщувалися деякі громадські інституції. У будинку №14 діяло культурно-освітнє товариство українських робітників «Робітнича громада», засноване у лютому 1930-го. У його статуті зазначалось, що «метою товариства є всесторонній духовний і фізичний розвиток українського робітництва, поширювання серед нього культури і освіти та несення йому матеріальної помочі». Товариство організовувало фестини, аматорські вистави, танцювальні вечори. Діяла тут також футбольна секція. Найбільша кількість членів товариства сягала 150.
Помітне місце в культурному житті міста належало «Товариству друзів музики», заснованому в 1877 році. У 1933 р. воно перейшло у будинок, збудований за власні кошти на вулиці Сенкевича №2. При цьому осередку успішно діяла з 1877 року музична школа.
Вулиця була одним із улюблених місць прогулянок тернополян. При збігові вулиць Конарського (сучасна вул. Грушевського) та Сенкевича, неподалік від каплички, була невелика кнайпка, відома як «Ціпка». У «Ціпку» заходили перекусити під час променадів.[1]
Галерея
Вигляд вулиці Г. Сенкевича в 1900 році
Тернопільська Податкова Адміністрація. Вигляд з вулиці Соломії Крушельницької.
Вулиця Соломії Крушельницької (від центру) — автобус № 38.
Примітки
↑Бойцун, Любомира (2003). Тернопіль у плині літ: Історико-краєзнавчі замальовки. Тернопіль: Джура. с. с. 275 — 276. ISBN966-8017-50-1. {{cite book}}: |pages= має зайвий текст (довідка)
