Вікіпедія:Новачок і ми

Це есе містить поради або погляди одного чи більше дописувачів Вікіпедії. Есе можуть відображати як широковизнані норми, так і переконання невеликої групи. Ставтеся до цих порад розважливо. Есе не є правилом чи настановою.

Питання стратегії взаємодії із новачком у Вікіпедії є одним з найважливіших завдань для української спільноти. Наша задача — спростити шлях новачка від самого початку до етапу досвідченого вікіпедиста.

У двох словах — менторство і задачі новачку є злом. Натомість, ми маємо дізнатися в чому новачок зацікавлений (тема, галузь), і дати знати про це іншим вікіпедистам, які з цим працюють. Вони матимуть час від часу переглядати його правки і давати найбільш потрібні для його рівня поради.

Наразі для новачка є такі елементи взаємодії зі сторони спільноти:

• Вступне автоматичне вітання шаблоном.
• Задачі, які новачку дає додаток.^{[уточнити]}
• Можливість «запитати ментора».

Всі три мають великі, або дуже великі проблеми, про які буде сказано в кінці.

Новачки бувають різні, коротко розглянемо це.

• вандал
• платний дописувач, людина під примусом

Платний дописувач отримав гроші щось порекламувать. Набагато рідше — очорнить. Інколи просто шеф наказав щось робити підлеглим, типу "Побачив у Вікіпедії, поправте, бо там чорті-що написано": директор видав наказ освітянам чи бібліотекарям, науковий керівник студентам чи учням. Це може бути і сам директор, або (якщо стаття про людину) — стаття про саму цю людину.

• нудьгуючий

Людина без якоїсь очевидної мотивації, бере участь в тому, що їм пропонує сама Вікіпедія: різні конкурси та тематичні тижні, інші якісь активності і завдання. Це відбувається попри те або завдяки тому, що вони самі ще не надто розуміють Вікі. Можуть також інколи перекладати якісь статті без конкретної теми — аби було.

• ентузіаст

Ентузіаст — один з найбільш цінних типів новачків через те, що з ним працювати найлегше. Ентузіаст прийшов, бо у нього є чітка тема зацікавлення, і він сам хоче щось розповісти, донести, чи виправити неправильно написане. Саме цю тему він і виправляє та доповнює. Такі дописувачі мають дуже високий шанс стати досвідченими вікіпедистами.

• Нульове наближення — людина опановує ази роботи із вікі-рушієм. Без цього їй складно взагалі редагувати щось.
• Перше наближення — людина починає редагування, але припускається найбільш базових помилок. До них належать: додавання інформації без джерел; додавання невільних ілюстрацій, тобто захищених авторським правом.
• Друге наближення — людина вже зрозуміла про необхідність додавати джерела та не завантажувати будь-що, але тепер постає питання які джерела є надійними (ВП:АД), як подавати інформацію нейтрально (ВП:НТЗ, ВП:БЖЛ), та коректно (ВП:ОД).
• Досвідченість — людина дізнається про специфіку основного і службового простору (значущість, стуктура, оформлення статей, додання і використання шаблонів, категорій, тощо), а також про метапедичне життя: існування номінацій ВИЛ, ПС, базове врегулювання конфліктів і звернення до адмінів; а згодом — локальні консенсуси, норми поведінки, номінації на різні права, позови, тощо.

Вандали мають отримати миттєве блокування (якщо це геть беззмістовний вандалізм), або попередження про небажаність такої поведінки (якщо це легкий, дитячий, грайливий вандалізм). Друга категорія вандалів може перейти до класу нудьгуючих новачків, тобто теоретично можуть стати вікіпедистами.

Новачки платні і новачки під примусом, хоча й не однакові до кінця за суттю та мотивацією, але однак доволі схожі, щоб об'єднати підхід до них. Що їх об'єднує — у них (найчастіше) єдина стаття інтересу, і у них немає самостійної мотивації писати Вікі. Як правило, спроби інтегрувати їх до вікі-спільноти будуть безуспішні — їм це не цікаво. Сама Вікі їм не цікава, вони тут "постільки поскільки". Що із ними треба робити — це стежити за внеском, пильно відстежувати помилки і пояснювати що саме не так із їхнім внеском. Добре, якщо дописувач зрозуміє — тоді в кращому випадку, він закінчить своє завдання вже без грубих порушень, і зникне з Вікі. В гіршому випадку — просто закине свою роботу, і стаття повисне недописаною та з масою помилок. Перш ніж таку вилучать, вона довго висітиме.

Ентузіасти — наш найцінніший актив. Що ми можемо зробити із ними? Тільки одне — якщо новачок у чомусь зацікавлений, ми маємо підказати йому де йому знайти однодумців. Якщо він цікавиться Залізницею — про залізниці, Хокеєм — про хокей, Кінематографом — про кіно. Цікавиться виправленням мови у статтях — кнайпу мовного питання. Немає сенсу йому давати якісь "завдання" — він сам собі знайде. Головна взаємодія — наглядати іноді за внеском і допомогти уникнути типових помилок, даючи поетапно потрібні поради: #Нова інформація — строго порційно.

Нудьгуючі новачки — це найскладніший тип. Їх не можна «передати» до якоїсь спільноти, щоб він там набував досвіду. Попри різницю у рівні мотивації, найкраще що можна зробити — дати посилання на перелік всіх проєктів та кнайп, а також точково давати поради спілкуватися із якоюсь спільнотою (і спільноті стежити за внеском), якщо новачок якийсь час перемикається на якусь тему.

Не людяно давати новачку "давати почитати правила", вивалюючи на нього масу "почитайте ВП:В, ВП:АД, ВП:ОД, ВП:АБВГД". Це велетенські правила, вони містять багато складного, багато абстрактного, багато надлишкового і зайвого для новачка. Не всі досвідчені вікіпедисти знають і розуміють їх досконально. Тож нема підстав давати їх читати новачкам у надії, що вони легко виокремлять головне із цих правил і засвоять це. Такий стиль спілкування із новачками — це щось із області того, що описує ВП:Не мордуйте новачків.

Натомість, нова інформація має надходити строго дозовано. Порційно. Поки не засвоєна попередня порція, нема сенсу давати нову.

Саме з цих причин, є сенс робити дві речі:

• починати з найпростішого, і не давати більш складні етапи. Давати користувачеві почитати лише те посилання, якого йому зараз бракує найбільше. Тобто, якщо у користувача велика проблема із внеском, то рухатися від "першого наближення" до більш розвинутих етапів. Поки новачок не зрозуміє більш простого, нема сенсу давати і переходити на нове, більш складне.
• починати не просто з найпростішого, а мати найпростіше пояснення найпростішого. Укласти спеціальні сторінки, призначені для новачків, які найстисліше і у найбільш зрозумілий спосіб передавали б суть основних правил (див. Вікіпедія:Проєкт:Військова історія/Правила § Якщо ви тут вперше). Такі сторінки-пояснення мали б найпростішою мовою викладати головне із фундаментальних правил. Вони також повинні мати наочні приклади правильного і неправильного. Лише із тим, як новачок втягуватиметься у вікі, є сенс рекомендувати йому потім детальніше знайомитися із повним текстом правил — коли новачок потребуватиме нюансів, а не основ.

Суть полягає в тому, щоб інфраструктура Вікіпедії (інтерфейс, опис сторінок, опис шаблонів тощо) сама містила більшість підказок, які може потребувати новачок.

Зокрема:

• найбільш важливі для Вікі сторінки об'єднані у навігаційний шаблон. Цей шаблон має бути доступний і з мобільного, не тільки з десктопа. Це одразу орієнтуватиме новачка де він, а також дозволить йому самостійно дослідити де є які інші сторінки.

Див. {{Index}}

• кожна сторінка містить докладний опис навіщо вона призначена, що на ній варто робити (із порядком кроків, якщо треба), і що не варто.

Див. ВП:ЗА

• спеціалізовані проєкти та, опціонально, кнайпи повинні мати переліки найкращих практик, частих питань, поточних завдань, локальних домовленостей. Таким чином новачок міг би сам досліджувати накопичений досвід спільноти.

Див. ВП:ПВІ

З міркувань порційності повинно бути спрощене і вступне вітання {{Привітання}}. Воно повинно мати мінімум посилань, замість нинішньої понад дюжини: {{Нове вітання}}.

А саме:

• спрощене пояснення необхідності джерел
• спрощене пояснення заборони завантаження чужих ілюстрацій
• посилання на кнайпу, де можна отримати допомогу і підказку
• можна також залишити у вітанні посилання на Нинішнє привітання (як на підбір більшої кількості корисних правил і порад)

Не факт, що новачок прочитає ці вступні посилання. Але якщо їх буде всього 3—4, то вони виглядатимуть важливішими до прочитання, аніж якщо їх 15—20. Отже, шанс, що новачок прочитає це найголовніше, суттєво зросте.

Менторство для повних новачків — погана практика. Існує декілька найбільш негативних моментів:

• на менторство може підписатися не дуже досвідчена людина. Це складно відстежити — хто які поради дає у себе на СО.
• ментор може бути відсутнім, і на запит новачка не буде ніякої відповіді. Це має демотивувати.
• сам інститут менторства прищіпляє атомізацію і патерналізм, а не розвиває навички взаємодії. Новачок не знатиме які є у Вікіпедії службові сторінки, для чого вони призначені.

Яка є альтернатива? Кнайпа Допомога має перетворитися суцільно на кнайпу допомоги новачкам. Якщо людина відмічає як ментора — це має означати тільки те, що людина взяла обов'язок регулярно відвідувати цю кнайпу Допомоги і давати відповіді новачкам. Якщо за цією Кнайпою стежитимуть чимало менторів, між запитом і відповідю буде від кількох хвилин до максимуму кілька годин.

Цей спосіб якісно переважає ті задачі, які нині намагається вирішити Менторство. Тому що:

• всі запити новачків — в одному місці і лежать на поверхні.
• можна відстежувати які запити найчастіші, і думати як подібну проблему розв'язати більш системно.
• якщо ментор дасть погану пораду — це також можна побачити, виправити і його на майбутнє, і дати новачкові більш правильну відповідь.
• можна формувати справді актуальні підбірки частих питань, і підготувати найбільш оптимальні і ясні формулювання у цих підбірках (на основі п.2.).
• новачок почне орієнтуватися де яка кнайпа, де сторінки звернень з інших питань, тощо.
• колишні новачки можуть ставити тут досвідченими вікіпедистами. Вони спілкуватимуться не тільки з ментором, але і з іншими новачками, можуть вже самостійно давати відповіді іншим новачкам. Це втягуватиме їх у вікі-рух, даватиме їм відчуття відповідальності.

Одне з найбільш беззмістовних ідей втягнути людину у Вікі-рух — це «завдання новачкам».

Його найбільші хиби:

1. Воно ігнорує мотивацію, з якою людина прийшла у Вікі щось робить. Це може бути орієнтоване хіба на нудьгуючих новачків, у яких нема власної чітко вираженої мотивації.
2. Неможливо придумати справді доречні автоматичні завдання. Навіть найпростіші технічно завдання (вікіфікація, додання категорій) є складними семантично. Тобто вони мають супроводжуватися більш ніж великими поясненнями про те, яка вікіфікація та яка категоризація насправді доречна.
3. Автоматика прямо заохочує новачка робити правки, багато (більшість?) з яких будуть хибними.
4. Воно нічому насправді не вчить.

Якщо ви хочете дати завдання новачку, то найбільш дієвим є дати виправити / доповнити статті, які людину справді цікавлять, і проконтролювати зроблене з подальшими підказками.

Більшість конкурсів мають перестати навіть робити натяк на створення нових статей. Особливо, якщо створеннями займаються новачки. В ідеалі — тільки поліпшувати вже наявні. Тільки через поліпшення статей дописувач починає розуміти що до чого — це змушує його розбиратися чому стаття недосконала і як це виправити, а не займатися машинною працею із перекладом вже готового. Бездумний переклад майже не пояснює новачку чим Вікіпедія відрізняється від якогось вордпресівського сайту чи ЖЖ.

Варто зауважити, що жодна із пропозицій не рекомендує давати новачкам завдання типу "вікіфікувати пропоновані терміни". Це позбавлена практичної цінності задача — бо уміння користуватися інтерфейсом Вікі (нульове наближення) і етап, коли вікіпедист знатиме як вікіфікувати доречно, а як ні (ВП:НВ — це третє наближення або досвідчений вікіпедист) розділені великою прірвою. Це завдання може бути цікавим хіба одній категорії новачків — нудьгуючих. Це завдання також нічому не вчить. Бо навчитися ставити внутрішнє посилання нескладно. Поставити його доречно — складно.