Франс Ееміль Сіланпяя

Франс Ееміль Сіланпяя
Frans Eemil Sillanpää
Ім'я при народженні	фін. Frans Eemil Sillanpää
Псевдонім	Eemil Syväri[1] і Taata Sillanpää
Народився	16 вересня 1888(1888-09-16) Хямеенкюре, Фінляндія
Помер	3 червня 1964(1964-06-03) (75 років) Гельсінкі, Фінляндія
Поховання	Єврейське кладовище на Оливковій горі[2]
Країна	Фінляндія
Діяльність	письменник
Alma mater	Jumesniemi Church Schoold, Haukijärvi Schoold, Tampereen lyseon lukiod і Гельсінський університет
Знання мов	фінська[3]
Мова творів	фінська
Роки активності	з 1916
У шлюбі з	Sigrid Salomäkid і Anna von Hertzend
Діти	Saara Sillanpääd
Премії	Нобелівська премія з літератури (1939)
Франс Ееміль Сіланпяя у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

|Дебют= |Lib=

Франс Ееміль Сілланпяя (фін. Frans Eemil Sillanpää; 16 вересня 1888 — 3 червня 1964) — видатний фінський письменник.

У 1939 році він був удостоєний нобелівської премії з літератури «за його глибоке розуміння селян своєї країни й вишукане мистецтво, з яким він зображував їх спосіб життя та їхній зв'язок із природою».

Франс Ееміль Сілланпяя народився в селянській родині в Гямеенкюре. Хоча його батьки були бідні, їм вдалося відправити його до школи в Тампере. У 1908 році він переїхав до Гельсінкі, щоб вивчати медицину. Між його знайомих були художник Ееро Ярнефельт, композитор Ян Сібеліус, письменник Югані Аго і художник Пекка Галонен.

У 1913-му Сілланпяя переїхав з Гельсінкі до свого рідного села й присвятив себе писанню. У 1916 році він одружився з Сіґрид Марією Саломякі, дочкою фермера з сусіднього села. Вони мали вісім дітей.

Він здобув міжнародну популярність за роман «Померла молодою» («Nuorena nukkunut») у 1931 році.

Астероїд 1446 Сіланпяя, відкритий відомим фінським астрономом і фізиком Юр'є Вяйсяля, був названий на його честь.

Сілланпяя є єдиним лауреатом Нобелівської премії в царині літератури від Фінляндії.

• Життя й сонце (Elämä ja aurinko), (1916)
• Ihmislapsia elämän saatossa, (1917)
• Праведна бідність (Hurskas kurjuus), (1919)
• Моя улюблена батьківщина (Rakas isänmaani), (1919)
• Хильту й Рагнар (Hiltu ja Ragnar), (1923)
• Enkelten suojatit, (1923)
• Omistani ja omilleni, (1924)
• Maan tasalta, (1924)
• Töllinmäki, (1925)
• Rippi, (1928)
• Kiitos hetkistä, Herra…, (1930)
• Покійна замолоду (Nuorena nukkunut), (1931)
• Шлях чоловіка (Miehen tie), (1932)
• Virranpohjalta, (1933)
• Люди в літній ночі (Ihmiset suviyössä), (1934)
• П'ятнадцятий (Viidestoista), (1936)
• Серпень (Elokuu), (1941)
• Ihmiselon ihanuus ja kurjuus (1945)

• 1446 Сіланпяя — астероїд, названий на честь письменника^[6].

• Біографія на сайті Нобелівського комітету (англ.)
• Суспільство Силланпяя
• Архів Yleisradio(фін.)
• Біографія Силланпяя(фін.)