Гамаль Володимир Ілліч

Гамаль Володимир Ілліч
Гамаль Володимир Ілліч
Народження	7 жовтня 1948 (76 років) ; Рогізна, Садгірський район[d], Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Національність	українець
Країна	СРСР; Україна
Навчання	Вижницький коледж прикладного мистецтва імені Василя Шкрібляка (1970) і Естонська академія мистецтв (1982)
Вчитель	Скиба Анатолій Георгійович, Лемський Петро Єфремович, Жаворонков Валерій Павлович, Жуковський Едуард Федорович, Енн Роосd, Яак Соансd, Еймі Юрйоd і Олав Мянніd
Діяльність	скульптор
Член	Спілка радянських художників України
Роботи в колекції	Чернівецький художній музей і Чернівецький краєзнавчий музей
Нагороди	Літературно-мистецька премія імені Сидора Воробкевича

Володимир Ілліч Гама́ль (нар. 7 жовтня 1948, Рогізна) — український скульптор; член Спілки радянських художників України з 1986 року. Лауреат Літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича за 2000 рік.

Біографія

Народився 7 жовтня 1948 року в селі Рогізній (нині мікрорайон Чернівців). Закінчив восьмирічну школу в рідному селі та середню школу № 38 у Садгорі. Протягом 1966—1970 років навчався у Вижницькому училищі прикладного мистецтва, був учнем Валерія Жаворонков, Едуарда Жуковського, Петра Лемського, Анатолія Скиби.

У 1970—1971 роках працював художником-конструктором у Первомайську. З 1971 по 1973 рік проходив строкову службу в Радянській армії.

Протягом 1976—1982 років продовжив здобувати мистецьку освіту в Естонському державному художньому інституті у Таллінні, де навчався у Олава Мянні, Енна Рооса, Яака Соанса, Еймі Юрйо. Інститут закінчив з «червоним» дипломом. Під час навчання одержував за відмінні успіхи підвищену та іменну стипендії імені Крейцвальда.

Після закінчення навчання працював у Чернівецькому художньому фонді, одночасно у 1983—1984 роках викладав скульптуру в Чернівецькій обласній дитячій художній школі імені Миколи Івасюка. У 1984 році нагороджений почесною грамотою Спілки художників України. Мешкає у Чернівцях в будинку на вулиці Возз'єднання, № 37.

Творчість

Працює у галузях монументальної та станкової скульптури; створює портрети, просторові композиції, використовуючи камінь, дерево, бронзу, кераміку. Серед робіт:

Станкова скульптура
композиції

«Край» (1988, дерево, залізо);
«Художник» (1986);
«Материнство» (1987);
«Подорож» (1989);
«Закохані» (1990);
«Космічний мотив» (1990);
«Колискова в місячну ніч» (1992);
«Очікування» (1994);
«Молитва» (1995);
«Мрії» (2001).


Легенда (алюміній,залізо)	Композиція з пташкою	Портрет художника Ореста Криворучка	Композиція (червоне дерево)

Автор серії українських діячів в кераміці (мала пластика, барельєф): Данило Галицький, Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Іван Франко, Юрій Федькович, Степан Бандера, Роман Шухевич, Петро Могила, Іван Мазепа, Андрій Шептицький, Олександр Архипенко, Назарій Яремчук, Іван Миколайчук та інші.

Монументальні роботи

меморіальний комплекс борцям за волю України — рогізнянам, які загинули за українську державність у Чернівцях;
пам'ятник Петру Конашевичу-Сагайдачному у Хотині (1991),
пам'ятник Юрію Федьковичу у Чернівцях (1995);
пам'ятник Юрію Федьковичу у Путилі (2004);
пам'ятний знак, присвячений літописцям Руси-України у Чернівцях (2004);
погруддя Остапа Вільшини у Чернівцях (2004).

У 1988 році, на тисячоліття хрещення Русі, взяв участь у скульптурному симпозіумі у Києві, а на 1020-літній ювілей — у Вишгороді виконав скульптуру з каменю «Молитва» (висота 2,3 м.).

Автор меморіальних дощок Олександру Пулинцю (2003), Борису Тимощуку (2007), Миколі Івасюку, Івану Зарецькому.

Пам'ятник Літописцям Русі-України (Чернівці, на розі вулиць Котляревського та Лесі Українки), січень 2009.
Ангел милосердя, Чернівці.
Композиція Молитва (симпозіум по каменю, Вишгород).
Пам'ятник Петру-Конашевичу Сагайдачному (Хотин, зменшена копія).
Пам'ятник Юрію Федьковичу (Чернівці).
Меморіальна дошка Миколі Івасюку.
Меморіальна дошка Івану Зарецькому.
Меморіальна дошка Борису Тимощуку.