Генеральне слідство про маєтностіГенеральне слідство про маєтності — робота з вивчення і ревізії реальної власності на землю та її законну передачу в спадщину, проведена за наказом гетьмана Данила Апостола в 1729-1731 роках в десяти полках Лівобережної України. Мета проведенняВлітку 1729 р. з метою збільшення прибутків у скарбницю та узаконення передачі в спадщину тимчасових володінь спеціально призначені канцеляристи вибули з Глухова до всіх населених пунктів Лівобережної України в десяти полках: Гадяцькому, Київському, Лубенському, Миргородському, Ніжинському, Переяславському, Полтавському, Прилуцькому, Стародубському та Чернігівському. Ревізія та опис у всіх рангових маєтностей генеральної та загалом усієї козацької старшини, ратушевих та інших земель з метою повернення тих маєтностей, що присвоїла собі старшина проводилась на підставі десятого параграфа «Рішительних пунктів» 1728 р.[1] Організація слідстваВ селах, містах та містечках вони проводили опитування старожилів за такими запитаннями:
Зібраний матеріал (гетьманські універсали, жалувані грамоти, «листи» полковників, розпорядження Генеральної військової канцелярії та Малоросійської колегії, що визначали права і форми власності) був перевірений ще в полках та внесений до так званих полкових книг Генерального слідства про маєтності. Розподіл маєтностіВ січні 1731 року ці полкові книги були звезені до гетьманської резиденції в Глухів. За рішенням полкової і генеральної старшини, скріплених підписами, відбувся розподіл маєтності на шість розрядів:
Зберігся запис у діаріуші Генеральної військової канцелярії від 16 березня 1730 р. про надісланий лист до наказного переяславського полковника:
Перше історичне дослідженняОригінал книг «Генерального слідства про маєтності» 1729—1730 рр. з Глухова було відіслано в Колегію іноземних справ. Дослідники можуть переглянтути оригінали в Російському державному архіві давніх актів. Вони зберігається в Российский государственный архив древних актов (РГАДА). — Ф. 248. — Оп. 29. — Д. 1808—1814. Також мікрокопії доступні у Центральному державному історичному архіві України (ЦДІАК України) у Києві — Ф. КМФ-7. — Оп. 2. — Спр. 1–41. Канцеляристи стали першими повноцінними дослідниками — науковцями минувшини, що працювали з першоджерелами. Адже до полкових книг, крім інформації, були вміщені оповіді старожилів та документи (універсали, пожалування тощо) про заселення Лівобережної України, її соціально-економічний розвиток та феодальні володіння старшини, становище різних верств населення. Див. такожДжерела та література
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia