Герасимець Сергій Григорович
Сергій Григорович Герасимець (біл. Сяргей Рыгоравіч Герасімец, 13 жовтня 1965, Київ — 26 вересня 2021, Санкт-Петербург)[1] — радянський та білоруський футболіст та тренер українського походження, нападник. Клубна кар'єраВихованець школи «Юний динамівець» (Київ). У київське «Динамо» потрапив за Лобановського, але гравцем дубля став при Юрії Морозову. Після двох років у резервному складі переведений у дочірню команду з міста Ірпінь, з якою тоді працював Віктор Каневський[джерело?] (за іншими даними — Віктор Колотов[2]), що дав розкритися футболістові, дозволяв грати в технічний футбол. У 1986 прийняв запрошення й перейшов у донецький «Шахтар». З Донецька пішов, не домовившись з Анатолієм Коньковим. Через деякий час його покликав у Ланчхуті Михайло Фоменко. Він написав заяву про перехід у «Гурію», але попередив: буде пропозиція з вищої ліги — поїде туди. Незабаром така пропозиція надійшла від «Динамо» (Мінськ), куди він і перейшов. У жовтні 1993 року поїхав грати в Ізраїль за «Бней-Єгуду» з Тель-Авіва. При цьому гравець планував повернутися в київське «Динамо», але клуби не домовилися про ціну за футболіста, тому вибір припав на ізраїльську команду. Дебютував 30 жовтня в грі проти «Хапоеля» з Тель-Авіва. Дебют у гравця вийшов — клуб виграв зрахунком 4:0, а Герасимець після цього став гравцем основи[3]. Грав також за «Балтику» Калінінград (1997), «Зеніт» Санкт-Петербург (1997—1999), «Каунас» (1999) та «Динамо-Будімпульс» Санкт-Петербург (2000). У 2002 році завершив кар'єру гравця в клубі «Торпедо-МАЗ» (Мінськ). Кар'єра в збірнійПісля розпаду СРСР прийняв запрошення Михайла Вергеєнка й почав виступати за збірну Білорусі. У збірній відіграв 25 поєдинків і забив 7 м'ячів. Один з них — у ворота Едвіна Ван дер Сара у відбірковому матчі чемпіонату Європи-96 проти збірної Нідерландів у 1995 році.
Голи за збірну
Кар'єра тренера На посаді головного тренера працював у командах «Північсталь» Череповець (2004) і «Окжетпес» Кокшетау, Казахстан (2006, 2009—2010). Асистував Анатолію Бишовцю в томської «Томі» (2006) й московському «Локомотиві» (2007). Восени 2008 року підписав контракт з «Динамо» (Санкт-Петербург), де допомагав Едуарду Малофєєву до 2009 року. 12 грудня 2010 року в Москві закінчив 240-годинне навчання на тренерських курсах та отримав ліцензію Pro[4]. З 2012 року тренував любительський ФК «Отрадне» однойменного міста Кіровського району Ленінградської області. З червня 2013 року — головний тренер ФК «Пітер»[5]. 19 березня 2014 року був призначений на посаду керівника дитячо-юнацьких команд — керівника програми розвитку молодіжного футболу ФК «Тосно»[6]. Працював головним тренером молодіжної команди «Тосно» з першості МРО «Північний-Захід» і Ленінградської області. 31 січня 2016 контракт з клубом був розірваний[7]. Напередодні сезоном 2016 року очолив новий клуб «Юніор» СПб, заявлений у ЛФЛ, МРО «Північний-Захід». В травні 2017 року очолив клуб «Анжи-Юніор» з Зеленодольська, який виступає в першості ПФЛ, зона «Урал-Приволжжя»[8]. Через три місяці покинув клуб[9][10]. У травні 2018 став головним тренером чергового клубу, створеного міжнародної приватною мережею футбольних шкіл «Юніор» — «Юніор Севан» з першої ліги Вірменії[11]. 13 лютого 2019 року залишив клуб в зв'язку з припиненням співпраці між «Севаном» і мережею шкіл «Юніор»[12]. 23 червня 2020 року призначений головним тренером петербурзького аматорського клубу «Ядро»[13][14]. Раптово помер в ніч з 25 на 26 вересня 2021 року на 56-му році життя[15]. Особисте життяСин — український футболіст Сергій Герасимець[16]. Досягнення
ІндивідуальніПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
