Головацький Петро Федорович

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами.

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

Петро Федорович Головацький (16 липня 1821, с. Чепелі, нині Бродівський район, Львівська область — 26 вересня 1853, с. Пістинь, нині Косівський район) — український журналіст, перекладач, педагог, громадсько-освітній діяч. Брат Якова Головацького.^[1][2][3]

Народився 16 липня 1821 року у с. Чепелі (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині Бродівський район, Львівська область, Україна). Батько — Теодор Головацький, греко-католицький священник. ^[1]

Закінчив три класи німецькомовної домініканської нормальної школи у Львові (1829-1832). Потім навчався у Львівській академічній гімназії (1832-1834, 1836, після 1839 до 1843), польськомовній Тернопільській гімназії єзуїтів (1832-1834, після перерви до 1839), німецькомовній Чернівецькій гімназії (вересень 1843, вересень 1844-березень 1845, де закінчив курс філософії). Восени 1846 року склав іспит з вищої виховної науки (педагогіки) та іспит на право викладати філософію в гімназії. ^[1]

Від жовтня 1843 року працював гувернером у Чернівцях. З жовтня 1848 року працював співробітником редакції газета «Зоря Галицька». Брав участь у Соборі руських учених 19-26 жовтня 1848 року у Львові. ^[1]

У січні 1849 року склав іспит на звання професора гімназійного вчителя загальної історії у Львівському університеті. ^[4] Від осені 1849 року працював суплентом (заступник учителя) загальної історії в гімназії в Тернополі. Влітку 1853 року отримав призначення на посаду дійсного вчителя загальної історії в гімназії у Тернополі.

Поклав початок перекладам творів Миколи Гоголя українською мовою, зокрема в 1850 році здійснив (під криптонімом П. Д. Ф. Г-ий) перший україномовний переклад роману Тарас Бульба.^[2]

• Основа землеписи и денній (друга і третя частини) - рукописна праця Головацького з коротким викладом всесвітньої історії від занепаду Західної Римської імперії (476 р.) до Віденського конгресу (1819 р.)^[5]

• Николай Гоголь. Тарас Бульба: Повесть из запорожской старины. На галицко-рускій язык переведена П. Д. Ф. Г-им [Головацьким]. Львов: Изд. И. Федорович. Тип. Ставропиг. Института, 1850. 172 стор.^[6][7]

• (перевидання) Микола Гоголь. Тарас Бульба: Повесть из запорожской старины. На галицко-русскій язык переведена П. Д. Ф. Г-им [Головацьким]. Коломия: Черенками и накладом М. Білоуса. 1910. 181 стор. (2-ге вид.)^[8][9]