Гончарова Тетяна Іванівна

Гончарова Тетяна Іванівна
Народилася6 квітня 1977(1977-04-06) (48 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ворошиловград, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьжурналістка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛуганський національний університет імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладРада Редагувати інформацію у Вікіданих

Тетя́на Іва́нівна Гончаро́ва (нар. 6 квітня 1977, Луганськ, УРСР) — українська журналістка, теле- та радіоведуча, ведуча телеканалу «Рада» та марафону «Єдині новини».

Життєпис

Народилася 6 квітня 1977 року в Луганську.

Освіта

Закінчила:

Професійний шлях

2000—2002 — працювала в Луганській обласній телерадіокомпанії — автор, ведуча, режисер циклу соціальних та культурних радіопрограм «Реалії» (про виправні колонії)[1], автор циклу програм для дітей та юнацтва «Спалах».

З 2003 живе та працює в Києві:

  • ведуча медичних радіопрограм НРКУ (весна — осінь 2003);
  • ведуча спортивних новин на телеканалі «Ера» (літо 2003);
  • ведуча музичного телеканалу «MTV Україна» (літо — осінь 2003);
  • авторка і ведуча щоденної соціальної програми «Справи житейські», телеканал «КТМ» (нині — «К1», осінь 2003 — осінь 2004);
  • ведуча та режисерка щоденної програми про світське життя «Вуаля», телеканал «КТМ» (нині «К1», осінь 2004 — зима 2005);
  • ведуча та режисерка програми про світське життя «Се ля ві», телеканал «Тоніс» (січень — травень 2005);[2]
  • ведуча рубрик «Неокласик», «Механіка» в культурологічній програмі «Перша експедиція», телеканал «Інтер» (травень 2005 — лютий 2007);
  • шеф-редакторка програми «Світські хроніки», телеканал «Тоніс» (лютий — липень 2007);
  • авторка і ведуча програми для жінок «Ера краси», телекомпанія «Ера» (березень — листопад 2007);
  • ведуча прямоетерної ранкової інформаційно-розважальної програми «Доброго ранку, Україно», телекомпанія «Ера» (квітень 2007 — квітень 2009);[3]
  • ведуча та шеф-редакторка програми-інтерв'ю «Ангели і демони», телеканал «СіТі» (квітень — вересень 2009);[4]
  • шеф-редакторка програми «Зверни увагу!», телеканал «Інтер», 5 канал (січень 2009 — грудень 2011);[5]
  • шеф-редакторка програм «Найкраще весілля СіТі», «Шопінг», «Дружини футболістів» та ведуча щоденного тележурналу «Культ-сіті» на телеканалі «СіТі» (весна 2010 — грудень 2011);[6]
  • ведуча ранкового жіночого шоу «Легко бути жінкою», «Перший Національний» (вересень 2010 — серпень 2013)[7]

23 грудня 2012 року в Києві разом із Тимуром Мірошниченком і Тетяною Тереховою була ведучою програми фіналу національного відбору Євробачення 2013[8].

Влітку 2013 працювала головною редакторкою і за сумісництвом ведучою каналу «Ukrainian Fashion TV»[9]. Із серпня 2013 до вересень 2014 року — головна редакторка і ведуча телеканалу «112 Україна»[10].

2014 року керувала заснованим Тетяною Рамус освітнім проєктом для підлітків «Академія дорослішання».

Ведуча ранкового етеру і культурологічної радіопрограми «Війна світів», програми про 1990-і «Перші на Місяці», радіо «Вести» (весна 2014 — грудень 2016) ведуча каналу Савіка Шустера, «3s.tv» — щоденної, крім п'ятниці, програми «Шустер LIVE» і огляду міжнародної преси (лютий — грудень 2016)[11].

Головна редактор YouTube-каналу «THE MIR» (грудень 2016 — березень 2017)[12][13].

З 2017 до 2019 року була ведучою ранкової програми «Доброго ранку, Україно!» на ТРК «Ера»[14].

З 2019 до 2020 року була ведучою політичних ток-шоу на проросійському телеканалі «ZIK»[15][16].

З липня 2020 року була керівницею «Оперативного штабу» на телеканалі «Kyiv.live»[17].

Ведуча політичних радіо- й телеетерів на ТРК «Ера» (березень — жовтень 2017),[18] телеканалі «UA: Перший» (з листопада 2017 — ведуча програми «Доброго ранку, Країно»),[19] інтернет-каналі «Ісландія» (2017 —2020 — ведуча програм «Школа корупції»,[20] «Дванадцать: жінки»[21] та «Година Z»[22]).

З грудня 2021 — ведуча телеканалу «Рада»[23].

Влітку 2022 року заснувала авторський канал «Гончарова подкаст»[24].

Сім'я

Заміжня. Чоловік — Артем Костоваров, підприємець[25][26].

Інше

Захоплення:

У 2011 році як режисерка зняла короткометражний фільм «Дійові особи»[30].

Політика

2019 року балотувалася до Верховної Ради IX скликання як самовисуваниця за 223 округом Київської області. Членкиня партії «Північний шлях»[31], не обрана.

Примітки

  1. а б Тетяна Гончарова (російською) . kievsmi.net. 19 квітня 2010. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  2. Тетяна Гончарова - теледіва. tochka.net (російською) . 7 лютого 2008. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 19 лютого 2021.
  3. Не кожне знайоме обличчя хочеться бачити вранці. umoloda.kiev.ua. 20 лютого 2009. Процитовано 19 лютого 2021.
  4. Тетяна Гончарова: «На К1 злякались того, як ми зняли Черновецького». detector.media. 6 квітня 2009. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 19 лютого 2021.
  5. ТОП-10 найяскравіших журналісток України. tochka.net. 6 червня 2011. Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 19 лютого 2021.
  6. Вуаля, ахтунг і се ля ві. detector.media. 26 січня 2010. Архів оригіналу за 23 липня 2017. Процитовано 19 лютого 2021.
  7. Ведучі «Першого Національного» навчать жінок пускати хвилю вагіною. mediananny.com (російською) . 21 квітня 2011. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 19 лютого 2021.
  8. Omelyanchuk, Olena (23 грудня 2012). Zlata Ognevich is a happy winner in Ukraine. Eurovision.tv. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 31 серпня 2018.
  9. Татьяна Гончарова стала главредом Ukrainian Fashion. ukrworld.org (російською) . 7 червня 2013. Процитовано 19 лютого 2021.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  10. Дуся Катасонова. Тетяна Гончарова пішла з каналу «112 Україна» через його «хворобу» (російською) . Телекритика. Архів оригіналу за 6 березня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  11. Савік Шустер буде вести «Шустер live» лише по п’ятницях, в інші дні – Тетяна Гончарова. prportal.com.ua (російською) . Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 19 лютого 2021.
  12. THE MIR. youtube.com. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 19 лютого 2021.
  13. Маніпуляція маніпуляціями?. detector.media. 22 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2021.
  14. "Ера-медіа" за домовленістю з "UA:Перший" запустила ранковий інфотейнмент. interfax.com.ua (російською) . 20 листопада 2017. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 11 жовтня 2020.
  15. Обличчя каналу. Тетяна Гончарова. zik.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  16. Телевізійний фастфуд. Хто став новими обличчями телеканалу ZIK. telekritika.ua. 25 липня 2019. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020.
  17. О нас. kyivlive.com.ua. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
  18. Аргумент Гончарової. youtube.com. 18 травня 2017. Процитовано 19 лютого 2021.
  19. «UA: Перший» розпочав ефір з ранкової програми «Доброго ранку, Країно!». Суспільне мовлення. 20 листопада 2017. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  20. Загроза свободі слова та просвітницька протидія корупції від МВС. youtube.com. 28 березня 2018. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
  21. Аборт - це вбивство?. youtube.com. 20 березня 2019. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
  22. Ненависть, як інструмент знищення людства — Година Z Тетяною Гончаровою. youtube.com. 19 жовтня 2018. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
  23. Денис Шабанін, Софія Скиба (29 травня 2022). Про що говорили в етері спільного телемарафону 28 травня. Детектор медіа. Архів оригіналу за 29 травня 2022.
  24. ДАША АСТАФ'ЄВА: чесно про зрадників в українському шоу-бізнесі та псевдо-волонтерів на YouTube
  25. Тетяна Гончарова тричі зустріла Новий 2010. glavred.info (російською) . 15 січня 2010. Процитовано 10 лютого 2021.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  26. Свій бізнес: урбаністичний одяг із Японії. domik.ua (російською) . 16 липня 2011. Процитовано 10 лютого 2021.
  27. Виставка Тетяни Гончарової в Будинку художника. bestin.ua (російською) . 17 травня 2013. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 11 лютого 2021.
  28. Як Суханов, Доманський та Калатай сходили на виставку Тетяни Гончарової. detector.media (російською) . 18 травня 2013. Процитовано 11 лютого 2021.
  29. Виставка "Синтез Енергій": Гончарова та її таракани. mediananny.com (російською) . 18 травня 2013. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 11 лютого 2021.
  30. Гончарова перетворила Валіда Арфуша на пастора. lb.ua (російською) . 3 листопада 2011. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 11 лютого 2021.
  31. Гончарова Тетяна Іванівна — вся правда Біографія, Балотування, Фракції, Декларація. www.chesno.org. Процитовано 1 жовтня 2020.

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya