Горлиця білолоба

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Голубоподібні (Columbiformes)
Родина:	Голубові (Columbidae)
Рід:	Африканська горлиця (Turtur)
Вид:	Горлиця білолоба

Біноміальна назва

Turtur tympanistria
(Temminck, 1809)

Посилання

Вікісховище:	Turtur tympanistria
Віківиди:	Turtur tympanistria
EOL:	1049789
ITIS:	177220
МСОП:	22690635
NCBI:	870970

Горлиця білолоба^[2] (Turtur tympanistria) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)^[3]. Мешкає в Африці на південь від Сахари.

Опис

Довжина птаха становить 22-23 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців обличчя біле, за очима чорні плями, тім'я сірк, горло біле. Верхня частина тіла бліда, сірувато-коричнева, на крилах великі темно-пурпурові плями. Нижня частина тіла біла, гузка коричнева. У самиць нижня частина тіла світло-сіро-коричнева, живіт білий, забарвлення загалом тьмяніше. Тім'я сіро-коричневе. Молоді птахи схожі на самиць, однак у них пера на спині, грудях і боках мають каштанові края. Дзьоб фіолетовий, на кінчику темно-сірий. Очі і лапи червоні.

Поширення і екологія

Білолобі горлиці мешкають на більшій території Субсахарської Африки, за винятком посушливого південного заходу, а також на Коморських островах. Вони живуть в різноманітних природних середовищах, які включають в себе рівнинні і гірські вологі тропічних ліси, чагарникові зарості, поля і плантації. Зустрічаються на висоті до 3200 м над рівнем моря.

Поведінка

Білолобі горлиці живуть поодинці або невеликими сімейними зграями, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з білощокими голубами. Живляться переважно насінням, віддають перевагу насінням з великим вмістом олії, зокрема насінню рицини^[4]. Також вони харчуються дрібними плодами, комахами і равликами. Гніздяться в заростях низько над землею, в кладці 2 яйця кремового кольору. Інкубаційний період триває 13 днів, пташенята покриваються пір'ям на 13-14 день.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Turtur tympanistria. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
↑ Mokotjomela, T.M.; Downs, C.T.; Esler, K.; Knight, J. (July 2016). Seed dispersal effectiveness: A comparison of four bird species feeding on seeds of invasive Acacia cyclops in South Africa. South African Journal of Botany. 105: 259—263. doi:10.1016/j.sajb.2016.04.005. ISSN 0254-6299.

Джерела

Barlow, Wacher and Disley, Birds of The Gambia ISBN 1-873403-32-1
Gibbs, Barnes and Cox, Pigeons and Doves (Pica Press 2001) ISBN 1-873403-60-7
Sinclair, Hockey and Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa (Struik 2002) ISBN 1-86872-721-1
David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3.
Alois Münst und Josef Wolters: Tauben – Die Arten der Wildtauben, 2. erweiterte und überarbeitete Auflage, Verlag Karin Wolters, Bottrop 1999, ISBN 3-9801504-9-6.
Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0.