Гравіметричний аналізГра́віметри́чний ана́ліз, гравіметрі́я (рос. гравиметрический анализ, англ. gravimetric analysis; нім. Gewichtsanalyse f, Gravimetrie f) — група методів кількісного визначення складу речовин, що засновані на вимірюванні їхньої маси або маси їхніх складових. КласифікаціяМетоди гравіметрії поділяються 3 групи:
Метод осаджування має найбільше практичне значення. В ході цього методу спочатку зважують на аналітичних вагах досліджувану речовину, переводять її у розчин, потім осаджують ту складову речовини, кількість якої хочуть визначити, відокремлюють її від розчину, зневоднюють (сушать, прожарюють) і зважують твердий залишок. Точність такого гравіметричного аналізу висока — 0,1—0,02 %. При такому аналізі виділяють поняття осаджуваної форми — речовини, яка є осадом, і гравіметричної форми — речовини, отриманої після прокалювання і яка є об'єктом зважування. Аналіз розроблений шведським хіміком Торнбеном Улафом Бергманом. В його основі лежить закон збереження маси при хімічних перетвореннях. Метод виділення полягає у зважуванні компонентів, виділених після обробки досліджуваної речовини. До такого методу належить, зокрема, визначення зольності палива. Метод відгонки полягає у визначенні маси леткого компоненту, на яку зменшилася маса речовини після відгонки. Прикладом методу відгонки є визначення вмісту кристалізаційної води при нагріванні. ЗастосуванняВимоги до методу:
Аналіз широко використовується для дослідження руд, сплавів, органічних речовин, а також:
Див. такожДжерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia