Гідравлічна система у Шуштарі

Гідравлічна система у Шуштарі
32°03′13″ пн. ш. 48°50′55″ сх. д. / 32.053723° пн. ш. 48.848687° сх. д. / 32.053723; 48.848687
Країна	Іран[1][2]
Розташування	Shushtar Countyd[1][2]
Тип	архітектурний ансамбль[2] пам'ятка культури[1] і гідросистемаd
Площа	240,4152 га і 1572,2009 га
Стиль	сасанідська архітектураd[2]
Гідравлічна система у Шуштарі Гідравлічна система у Шуштарі (Іран)
Медіафайли у Вікісховищі

Історична гідравлічна система Шуштара
Shushtar Historical Hydraulic System [3]
Світова спадщина
Чехель Сотун
32°3′13.32″ пн. ш. 48°50′55.32″ сх. д. / 32.0537000° пн. ш. 48.8487000° сх. д. / 32.0537000; 48.8487000
Країна	Іран
Тип	Культурний
Критерії	i, ii, v
Об'єкт №	1315
Регіон	Азія і Океанія
Зареєстровано:	2009 (33 сесія)
Гідравлічна система у Шуштарі у Вікісховищі

Історична гідравлічна система у Шуштарі (перс. سازه‌های آبی شوشتر) — острівне місто Сасанідської епохи зі складною системою зрошення. Знаходиться в Ірані у остані Хузестан.^[4][5] Він був включений ЮНЕСКО в список Світової спадщини в 2009 році і став 10-м об'єктом культурної спадщини Ірану, внесеним у цей список ООН.^[4][6]

Інфраструктура Шуштара включала водяні млини, греблі, тунелі і канали. Водозлив ГарГар був побудований на водяних млинах і водоспадах. Канал Болайті розташований на східній стороні водяних млинів і водоспадів і виконує функцію постачання води від позаду моста ГарГар на східну сторону водяних млинів і спрямування води з річки, щоб не допустити пошкодження водяних млинів. Тунель Даханеє шахр є одним з трьох основних тунелів, який доставляли воду зі сховища вище водозливу Гаргар на водяні млини. Канал Сех корех направляє воду зі сховища вище водозливу Гаргар на західну сторону. Водяні млини й водоспади формують ідеальну модель приборкання води для роботи млинів.^[4][6]

Банд-є-Кайсар («Дамба цезаря»), давньоримський водозлив довжиною 500 м через Карун, була ключовою спорудою комплексу, яка разом з Банд-і-Мізан, утримувала і перерозподіляла річкову воду в зрошувальні канали території.^[7] Побудована римлянами в 3-му столітті нашої ери за наказом Сасанідів,^[8] дамба була найбільш східним давньоримським мостом і римською греблею^[9] і першою спорудою в Ірані, яка поєднала міст з греблею.^[10]

Частини зрошувальної системи, як кажуть, мають витоки за часів Дарія Великого, Ахменідського царя Ірану. Частково вона складається з пари основних обхідних до річки Карун, один з яких все ще знаходиться у використанні сьогодні. Він постачає воду у місто Шуштар через тунелі.^[4] Територія включає фортецю Селастель, яка є віссю для роботи гідравлічної системи. Вона також складається з вежі для вимірювання рівня води, мостів, гребель, млинів, басейнів та фонтанів.^[4][6]

Система виходить на рівнину на південь від міста, де її вплив включає в себе надання сприяння у землеробстві на території під назвою Міанаб (Mianâb) і посадці садів.^[6] Власне вся територія між двох обхідних (Шутают і Гаргар) на річці Карун називається Міанаб (Mianâb) та є островом з містом Шуштар на його північній частині.^[11]

Гідравлічна система була названа ЮНЕСКО «шедевром творчого генія».^[12]

• Hartung, Fritz; Kuros, Gh. R. (1987), Historische Talsperren im Iran, у Garbrecht, Günther (ред.), Historische Talsperren, т. 1, Stuttgart: Verlag Konrad Wittwer, с. 221—274, ISBN 3-87919-145-X
• Hodge, A. Trevor (1992), Roman Aqueducts & Water Supply, London: Duckworth, с. 85, ISBN 0-7156-2194-7
• Huff, Dietrich (2010), Bridges. Pre-Islamic Bridges, у Yarshater, Ehsan (ред.), Encyclopædia Iranica Online
• Kleiss, Wolfram (1983), Brückenkonstruktionen in Iran, Architectura, 13: 105–112 (106)
• Kramers, J. H. (2010), Shushtar, у Bearman, P. (ред.), Encyclopaedia of Islam (вид. 2nd), Brill Online
• O'Connor, Colin (1993), Roman Bridges, Cambridge University Press, с. 130 (No. E42), ISBN 0-521-39326-4
• Schnitter, Niklaus (1978), Römische Talsperren, Antike Welt, 8 (2): 25–32 (32)
• Smith, Norman (1971), A History of Dams, London: Peter Davies, с. 56—61, ISBN 0-432-15090-0
• Vogel, Alexius (1987), Die historische Entwicklung der Gewichtsmauer, у Garbrecht, Günther (ред.), Historische Talsperren, т. 1, Stuttgart: Verlag Konrad Wittwer, с. 47–56 (50), ISBN 3-87919-145-X

• Livius.org: Shushtar [Архівовано 23 грудня 2012 у Wayback Machine.]
• UNESCO: World heritage site [Архівовано 26 грудня 2018 у Wayback Machine.]