У гіперболічній геометріїгіперболічний трикутник є трикутником на гіперболічній площині. Він складається з трьох відрізків, які називаються сторонами або ребрами, і трьох точок, званих кутами або вершинами.
Як і в евклідовому випадку, три точки гіперболічного простору довільної розмірності завжди лежать в одній площині. Отже, планарні гіперболічні трикутники також описують трикутники, можливі в будь-яких гіперболічних просторах високої розмірності.
Кожен гіперболічний трикутник має вписане коло, але не будь-який гіперболічний трикутник має описане коло (див. нижче)[2][3]. Його вершини можуть лежати на орициклі або гіперциклі.
Гіперболічні трикутники мають деякі властивості, аналогічні властивостям трикутників у сферичній або еліптичній геометрії:
Два трикутника з однаковою сумою кутів рівні за площею.
Два трикутники конгруентні тоді й лише тоді, коли вони переходять один в інший внаслідок скінченного числа відбиттів відносно прямої.
Два трикутники з рівними відповідними кутами конгруентні (тобто всі подібні трикутники конгруентні).
Гіперболічні трикутники мають деякі властивості, які протилежні властивостям трикутників у сферичній або еліптичній геометрії:
Сума кутів трикутника менша від 180°.
Площа трикутника пропорційна дефіциту його суми кутів (до 180°).
Гіперболічні трикутники мають деякі властивості, яких немає в інших геометріях:
Деякі гіперболічні трикутники не мають описаного кола, що буває у разі, коли принаймні одна з вершин є ідеальною точкою або коли всі вершини лежать на орициклі або на односторонньому гіперциклі.
Визначення трикутника можна узагальнити, якщо дозволити вершинам лежати на ідеальній межігіперплощини, при цьому сторони повинні лежати всередині площини. Якщо пара сторін є асимптотично паралельними (тобто відстань між ними прямує до нуля при прямуванні до ідеальної точки, але вони не перетинаються), то вони закінчуються в ідеальній вершині, представленій омега-точкою.
Трикутник з однією ідеальною вершиною називається омега-трикутником.
Особливі види трикутників з ідеальними вершинами:
Трикутник паралельності
Трикутник, у якому одна вершина є ідеальною точкою, один кут прямий — третій кут є кутом паралельності для сторони між прямим кутом і третім кутом.
Трикутник Швайкерта
Трикутник, у якому дві вершини є ідеальними точками, а третій кут є прямим. Це один з перших гіперболічних трикутників (1818), який описав Фердинанд Карл Швайкерт.
Трикутник, у якому всі вершини є ідеальними точками. Такий трикутник є найбільшим з можливих трикутників у гіперболічній геометрії, оскільки має нульову суму кутів.
Стандартизована кривина Гауса
Зв'язки між кутами і сторонами аналогічні зв'язкам між такими ж об'єктами в сферичній тригонометрії. Масштаб довжини для сферичної та гіперболічної геометрії можна, наприклад, визначити як довжину сторони рівностороннього трикутника з фіксованими кутами.
Масштаб довжини найзручніший, якщо довжини вимірюються в термінах абсолютної довжини (спеціальної одиниці довжини, аналогічної відношенню між відстанями в сферичній геометрії). Вибір масштабу довжини робить формули простішими[4].
У термінах (сталої негативної) кривини ГаусаK гіперболічної площини одиниця абсолютної довжини відповідає довжині
У гіперболічномму трикутнику сума кутівA, B, C (відповідних протилежним сторонам з тими ж буквами) строго менша від розгорнутого кута. Різниця між мірою розгорнутого кута і сумою мір кутів трикутника називається дефектом трикутника. Площа гіперболічного трикутника дорівнює його дефекту, помноженому на квадратR:
У всіх формулах нижче сторони a, b і c мають бути виміряні за абсолютною довжиною, одиниці, такій, що кривина ГаусаK поверхні дорівнює −1. Іншими словами, величину R слід прийняти рівною 1.
Тригонометричні формули для гіперболічних трикутників залежать від гіперболічних функцій sh, ch і th.
Примірник омега-трикутника з прямим кутом дає конфігурацію для перевірки кута паралельності в трикутнику.
У випадку, коли кут B = 0, a = c = і , отримуємо (b = прилеглий катет).
Рівносторонній трикутник
Тригонометричні формули для прямокутних трикутників дають також відношення між сторонами s і кутами Aрівностороннього трикутника (трикутника, у якого всі сторони мають однакову довжину і всі кути рівні):
Загальна тригонометрія
Незалежно від того, є C прямим кутом чи ні, виконуються такі співвідношення:
↑Атанасян Л. С. Окружность // Геометрия Лобачевского / под ред. М. С. Стригуновой. — М. : БИНОМ. Лаборатория знаний, 2014. — С. 125—126. — ISBN 978-5-9963-2364-7.
↑Атанасян Л. С. Замечательные точки и прямые треугольника // Геометрия Лобачевского / под ред. М. С. Стригуновой. — М. : БИНОМ. Лаборатория знаний, 2014. — С. 166—167. — ISBN 978-5-9963-2364-7.
John Ratcliffe. Foundations of Hyperbolic Manifolds. — Springer, 2006. — Т. 149. — С. 99. — (Graduate Texts in Mathematics) — ISBN 9780387331973. Архівовано з джерела 29 квітня 2021 Цитата: «Те, що площа гіперболічного трикутника пропорційна дефекту кутів, вперше з'явилось у монографії Ламберта Theorie der Parallellinien, опублікованій у 1786»
George E. Martin. The foundations of geometry and the non-Euclidean plane. — Corrected 4. print. — New York, NY : Springer, 1998. — С. 433. — ISBN 0-387-90694-0.
Smogorzhevski A.S. Lobachevskian geometry. — Moscow : Mir Publishers, 1982. — С. 63.