Станом на 1885 рік складалася з 16 поселень, 18 сільських громад. Населення — 6746 осіб (3332 чоловічої статі та 3414 — жіночої), 793 дворових господарства[1].
Гірники (Підзамче) — колишнє державне село при озері Садожець; волосне правління (за 56 верст від повітового міста), 980 осіб, 130 дворів, православна церква, школа, поштовас танція, 2 постоялих будинки. За 9 версти - колишнє державне містечко Ратне з 2 православними церквами, костелом, синагогою, 6 єврейськими молитовними будинками.
Жиричі — колишнє державне село, 810 осіб, 103 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
Забріддя — колишнє державне село при річці Прип'ять, 769 осіб, 100 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
Комарів — колишнє державне село при річці Прип'ять, 304 особи, 42 двори, кладовищенська каплиця.
Кортеліси — колишнє державне село, 1541 особа, 152 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
Лучиці — колишнє державне село при річці Прип'ять, 467 осіб, 62 двори, кладовищенська православна церква.
Якуші — колишнє державне село при річці Прип'ять, 402 особи, 52 двори, кладовищенська православна церква.
18 березня 1921 року Західна Волинь окупована Польщею. Волості було перетворено на ґміни, відповідно, адміністративна одиниця отримала назву ґміна Гурникі. Волость входила до Ковельського повітуВолинського воєводства. Межі та склад колишньої волості збереглися, що й за Російської імперії та Української держави.