Станом на 1885 рік складалася з 14 поселень, 12 сільських горомад, Населення — 8425 осіб (4157 чоловічої статі та 4286 — жіночої), 791 дворове господарство[1].
Земля волості
Площа, десятин
У тому числі орної, десятин
Сільських громад
13037
6068
Приватної власності
5227
1570
Казенної власності
255
—
Іншої власності
437
280
Загалом
18956
7918
Основні поселення волості:
Маціїв — колишнє власницьке містечко, за 26 верст від повітового міста, 370 осіб, 49 дворів; волосне правління, 2 православні церкви, костел, католицька каплиця, синагога, 2 молитовні єврейські будинки, школа, лікарня, богадільня, 3 постоялі двори, 6 постоялих будинків, 105 лавок, базар, 7 ярмарків, 2 вітряки, млин, 5 шкіряних, 2 маслобійні та пивоварний заводи. За 2 версти — винокурний завод. За 2 версти — станція залізниці Маціїв
Зачернеччя — колишнє власницьке село, 523 особи, 74 двори, православна церква, постоялий будинок.
Лісняки — колишнє державне село, 352 особи, 30 дворів, православна церква.
Окунин — колишнє власницьке село, при озері Окунинське, 290 осіб, 37 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
Паридуби — колишнє державне село, 640 осіб, 95 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 3 вітряки.
Смідин — колишнє державне село, 2036 осіб, 305 дворів, 2 православні церкви, школа, 3 постоялі будинки, 5 вітряків.
18 березня 1921 року Західна Волинь окупована Польщею. Волості було перетворено на ґміни, відповідно, адміністративна одиниця отримала назву ґміна Мацєюв. Волость входила до Ковельського повітуВолинського воєводства. Межі та склад колишньої волості збереглися, що й за Російської імперії та Української держави.
Польською окупаційною владою на території ґміни велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 23 громад[2]: