Давід Асеведо

	Давід Асеведо
	Давід Асеведо
	Давід Асеведо у 1958 році
Особисті дані
Народження	20 лютого 1937 (88 років)
	Санта-Фе, Аргентина
Зріст	178 см
Вага	76 кг
Громадянство	Аргентина
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

Давід Асеведо (ісп. David Acevedo, нар. 20 лютого 1937) — аргентинський футболіст, що грав на позиції захисника.

Виступав, зокрема, за клуб «Індепендьєнте» (Авельянеда), з став триразовим чемпіоном Аргентини і дворазовим володарем Кубка Лібертадорес, а також національну збірну Аргентини, з якою був учасником чемпіонату світу і срібним призером чемпіонату Південної Америки.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1956 року виступами за команду «Індепендьєнте» (Авельянеда), в якій провів дванадцять сезонів, взявши участь у 229 матчах чемпіонату. З командою Асеведо тричі вигравав чемпіонат Аргентини, вперше в 1960 році, коли команда з такими зірками як Роберто Феррейро та Хосе Варакка посіла перше місце, на два очки випередивши «Рівер Плейт».

Через три роки, в 1963 році, він здобув другий титул, знову обійшовши «Рівер». Завоювавши цей титул, «Індепендьєнте» отримав право взяти участь у Кубку Лібертадорес 1964 року, який і виграв. У фіналі вони обіграли «Насьйональ» (Монтевідео) з Уругваю (0:0, 1:0). Наступного року «Індепендьєнте» знову вийшло до фіналу турніру і знову там зустрілось з уругвайським клубом, цього разу з «Пеньяролем», обігравши і цю команду (1:0, 1:3, 4:1). У 1967 році Давід Асеведо виграв свій останній титул чемпіонат з «Індіпендієнте», випередивши на два очки «Естудіантес».

Завершив ігрову кар'єру у команді «Банфілд», за яку виступав протягом 1969 року.

Виступи за збірну

У складі національної збірної Аргентини збірної був учасником чемпіонату світу 1958 року у Швеції^[1], але на поле не виходив^[2].

Лише 1967 року він дебютував в офіційних матчах у головній команді країни, зігравши у всіх п'яти матчах чемпіонату Південної Америки 1967 року в Уругваї^[3] — проти Парагваю, Болівії, Венесуели, Чилі та Уругваю — і разом з командою здобув «срібло». Після турніру більше за збірну не грав.