Хосе Санфіліппо
Хосе Санфіліппо (ісп. José Sanfilippo, нар. 4 травня 1935, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника. Виступав, зокрема, за клуб «Сан-Лоренсо», а також національну збірну Аргентини. У складі збірної — переможець чемпіонату Південної Америки та учасник двох чемпіонатів світу. Посідає 6 місце за загальною кількістю голів у чемпіонаті Аргентини — 226 м'ячів[1]. Клубна кар'єраНародився 4 травня 1935 року в місті Буенос-Айрес. Вихованець футбольної школи клубу «Сан-Лоренсо». Дебютував за першу команду 15 листопада 1953 року у матчі чемпіонату проти «Ньюеллс Олд Бойз» в Росаріо. Наступного тижня він забив два голи на «Гасометро» «Бенфілду» (4:0)[2]. У 1954 році він залишався запасним гравцем, але в 1955 році йому вдалося стати основним нападником, забивши в цьому сезоні 15 голів.  У 1959 році він виграв чемпіонат Аргентини з «Сан-Лоренцо», а також вдруге поспіль став найкращим бомбардиром чемпіонату. Загалом в період з 1958 по 1961 рік незмінно чотири рази поспіль ставав найкращим бомбардиром чемпіонатів Аргентини[3]. Результат в 34 забитих голи в 1960 році зробив його також і найкращим бомбардиром серед всіх чемпіонатів в Південній Америці. Загалом у своїй рідній команді Хосе провів десять сезонів, взявши участь у 232 матчах чемпіонату, в яких забив 192 голи. У 1963 році він приєднався до «Бока Хуніорс», з якою дійшов до фіналу Копа Лібертадорес 1963 року. У фіналі «Бока» програла бразильському «Сантосу» з Пеле (2:3, 1:2), але Санфіліппо все ж став найкращим бомбардиром турніру із семи забитими голами[4] . Втім незабаром Хосе змушений був покинути команду через дисциплінарні проблеми[5]. Наступного року Санфіліппо грав за уругвайський «Насьйональ»[6], де забив 29 голів у 32 матчах у всіх змаганнях[7], звідки через рік повернувся в Аргентину, але цього разу до клубу «Банфілд», де пробув два сезони. Згодом з 1968 року Хосе виступав у Бразилії, де спочатку недовго грав за «Бангу»[8], а потім чотири роки виступав за «Баїю»[9]. З нею у 1970 та 1971 роках він виграв чемпіонат штату Баїя[10]. У 1972 році він повернувся до рідного «Сан-Лоренсо», тренером якого став попрацювавший у Європі Хуан Карлос Лоренсо. У чемпіонаті Метрополітано він зіграв вісім ігор, забивши таку ж кількість голів, і зміг стати чемпіоном. У турнірі Насьйональ того ж року він зіграв десять ігор, вигравши і цей чемпіонат, після чого завершив ігрову кар'єру. Протягом цих років двічі виборював титул чемпіона Аргентини. У 1976 році недовго попрацював на посаді головного тренера, керуючи клубом «Велес Сарсфілд». У 1978 році на прохання Оскара Россі, його колишнього товариша по «Сан-Лоренцо», який на той момент був головним тренером клубу «Атлетіко Сан-Мігель», він відновив кар'єру, погравши з командою у четвертому дивізіоні. Виступи за збірну1957 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини і того ж року виграв з командою чемпіонат Південної Америки 1957 року у Перу, зігравши у чотирьох матчах на турнірі. Наступного року у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1958 року у Швеції, але на поле не виходив. А на наступному чемпіонаті світу 1962 року у Чилі Санфіліппо зіграв у перших двох іграх групового етапу і забив гол у матчі проти Англії (1:3). Між «мундіалями» Санфіліппо зіграв у чемпіонаті Південної Америки 1959 року в Еквадорі, де разом з командою здобув «срібло», і забивши 6 голів у 4 матчах став найкращим бомбардиром турніру[11]. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у її формі 29 матчів, забивши 21 гол і увійшов таким чином разом із Леопольдо Луке до 10 найкращих бомбардирів в історії збірної Аргентини[12]. Титули і досягненняКомандні
Особисті
Галерея
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_-_El_Gr%C3%A1fico_2156.jpg)
_-_El_Gr%C3%A1fico_2273.jpg)
_-_El_Gr%C3%A1fico_2292.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
