Дженніфер Коннеллі
Дженніфер Лінн Коннеллі (англ. Jennifer Lynn Connelly; нар. 12 грудня 1970) — американська акторка, модель та співачка. Попри те, що знімалася в кіно з дитинства, визнання досягла значно пізніше, після появи на екранах фільмів «Темне місто» (1998), «Реквієм за мрією» (2000) та «Ігри розуму» (2001), за останній з яких отримала «Оскара» в номінації «найкраща жіноча роль другого плану». Також відома за ролями в таких стрічках, як «Халк» (2003), «Будинок з піску і туману» (2003), «Кривавий діамант» (2006), «Як малі діти» (2006), «День, коли Земля зупинилась» (2008) і «Обіцяти — ще не одружитись» (2009), «Ной» (2014). З 2005 року амбасадорка у галузі прав людини в організації Міжнародна амністія. Ранні рокиНародилася в містечку Кейро, штат Нью-Йорк, у Катскільських горах, в сім'ї фабриканта одягу Джерарда Коннеллі та його дружини Ейлін. Батько — католик з ірландсько-норвезьким корінням, мати — з родини євреїв, вихідців з Польщі та Російської імперії. Дженніфер виросла в нью-йоркському районі Бруклін-Гайтс[en] (Бруклінські висоти), трохи південніше Іст-Ривер, і навчалася в школі Святої Анни. Разом з родиною провела кілька років у Вудстоку, де її мати тримала власну антикварну крамницю, і в Беллпорті, на Лонґ-Айленді. Її батько працював на нью-йоркській швейній фабриці. Один з його приятелів займався рекламою. Він запропонував Дженніфер піти на перегляд у модельне агентство. У 10 років вона почала зніматися в рекламі. Свою першу роль у кіно Дженніфер виконала в знаменитому фільмі Серджо Леоне «Одного разу в Америці» (1984). За рік вона знялася в італійського режисера Даріо Ардженто у фільмі «Феномен». Після закінчення школи вступила до Єльського університету, де два роки вивчала англійську мову і драматичне мистецтво, пізніше перевелася до Стенфордського університету, щоб грати в класичному театрі та навчатися імпровізації. Навчання в Стенфорді Коннеллі не завершила. Кар'єраПочаток кар'єриСтала знаменитою після виходу сімейного фільму «Лабіринт» у 1986 році, де зіграла підлітку Сару, котра вирушила у пошуки свого маленького брата до країни гоблінів, якою правив король Джарет(Девід Боуї). Стрічка не мала успіху в прокаті, однак пізніше стала культовою[10]. Після цього Коннеллі знялася в кількох невдалих проєктах, зокрема, в італійському фільмі Etoile та стрічці «Деякі дівчата» (1988) режисера Майкла Гоффмана, де грала студенток. В середині 1990-х Коннеллі вирішила довести, що здатна на доросліші ролі. Однією з перших таких робіт стала роль лесбійки в драмі Джона Синґлтона «Вища освіта» (1995). Наступного року вона знялася в незалежній стрічці «Фатальна яхта», а 1997 — зіграла другорядну роль сексуально розкутої жінки в мелодрамі «Вигадане життя Ебботів», де її партнерами на знімальному майданчику стали Лів Тайлер і Хоакін Фенікс. У 1998 році вийшов науково-фантастичний трилер з її участю «Темне місто», що став культовим. У 2000 році Коннеллі знялася в серіалі «Вулиця» каналу FOX, однак успіху це шоу не досягло. ВизнанняПроривом для акторки став культовий фільм Даррена Аронофскі «Реквієм за мрією» (2000), в якому вона втілила дівчину головного героя (Джаред Лето). Стрічка оповідає про чотирьох людей з різною наркотичною залежністю. Критика позитивно відгукнулася як про фільм, так і про роботу Коннеллі. Ще більшої популярності Конеллі принесла біографічна драма Рона Говарда «Ігри розуму» (2001). За роль Алісії Неш, багатостраждальної дружини математика Джона Неша, вона отримала премії «Оскар» і «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану. У 2003 році Коннеллі виконала головні ролі в стрічках «Халк» і «Будинок з піску і туману». В «Халку» вона зіграла Бетті Росс, кохану головного героя Брюса Беннера. Коннеллі сказала, що інтерес до цієї ролі у неї викликали філософські точки зору, висловлені режисером Енгом Лі в фільмі. «Халк» мав великий успіх у прокаті, зібравши понад 100 мільйонів доларів у США. В «Будинку з піску і туману» акторка зіграла Кеті Ніколо, у котрої відбирають будинок внаслідок бюрократичної помилки. 2005—2007Після дворічної перерви Коннеллі знімається в фільмі жахів «Темна вода», який є переробкою однойменної японської стрічки. В цій стрічці вона виконала роль Далії — жінки зі складним дитинством, котра після розлучення переїжджає з дочкою в новий будинок, де з ними відбуваються таємничі речі. У 2006 році Коннеллі з'явилася в двох фільмах, кожний з яких був номінований у кількох категоріях на премію «Оскар». Вона зіграла другорядну роль в екранізації роману Тома Перротта «Як малі діти», де головну роль виконала Кейт Вінслет. Персонажка Коннеллі, Кеті Адамс, була однією з ключових фігур роману, однак режисер Тодд Філд віддав її героїні замало екранного часу, приділивши більше уваги стосункам героїв Вінслет і Патріка Вілсона. В трилері «Кривавий діамант» Коннеллі зіграла з Леонардо Ді Капріо. Наступною роботою акторки стала роль Грейс, жінки, що втратила сина, в драмі «Заборонена дорога», котра вийшла обмеженим прокатом восени 2007 року. Тут вона зіграла з Хоакіном Феніксом, Марком Руффало і Мірою Сорвіно. За словами Коннеллі, ця роль була найскладнішою за всю її кар'єру. 2008 — 2009 У 2008 році Конеллі з'явилася в римейку науково-фантастичного трилера 1951 року «День, коли Земля зупинилась», зігравши в ньому астробіологиню Гелен Бенсон разом із Кіану Рівзом. На відміну від оригіналу, в якому Бенсон була секретаркою і в центрі уваги були її стосунки з Клаату, у римейку Бенсон мала складні стосунки зі своїм пасинком.[11] У 2009 році Конеллі зіграла в романтичній комедії «Обіцяти — ще не одружитись», знятій за книгою сценаристів «Сексу і міста». Окрім Коннеллі, в картині знялися Дженніфер Еністон, Дрю Беррімор, Скарлетт Йоганссон, Бен Аффлек та Бредлі Купер. Наступною роботою акторки стала невелика роль у сімейному фентезі «Чорнильне серце». Потім була роль у романтичній комедії 2009 року «Він не такий, як ти», в якій також знялися Дженніфер Еністон і Дженніфер Гудвін.[12] Фільм був заснований на однойменній книзі самодопомоги. Журнал Variety високо оцінив її гру: «Коннеллі дає дійсно насичену гру жінки, чиї принципи заганяють її в глухий кут»[13]. У 2009 вийшла костюмована біографічна драма «Походження» (2009), в якій Конеллі зіграла релігійну Емму Дарвін[14], дружину Чарльза Дарвіна (Пол Беттані). Фільм розповідає про життя Дарвіна, коли він писав «Про походження видів», а також про непрості стосунки з Еммою, що була противницею його теорій, а також їхню жалобу за дочкою Енні.[15] «San Francisco Chronicle» писала: «Дружину Дарвіна, релігійну жінку, яка не схвалювала теорій свого чоловіка, грає Дженніфер Коннеллі ... в такому кастингу, який не завжди спрацьовує, але тут спрацьовує. Ми віримо у спільну історію Дарвінів, їхню близькість та прихильність. Англійський акцент Коннеллі не поступається акценту Рене Зеллвегер та Гвінет Пелтроу. Вона не лише правильно відтворює звуки, але й музику та настрій».[16] Восени 2009 року в прокат вийшов мультфільм «Дев'ять», в якому Коннеллі озвучила героїню на ім'я «Сьома», воїтельку-авантюристку.[17] 2010 — 2019 Прем'єра фільму «Що трапилося з Вірджинією?» Дастіна Ленса Блека відбулася 15 вересня 2010 року на Міжнародному кінофестивалі в Торонто. Через два роки було оголошено, що фільм вийде в обмежений прокат у травні 2012 року[18][19]. Коннеллі виконала головну роль Вірджинії, психічно нестабільної жінки, яка має 20-річний роман з місцевим шерифом, чия дочка потім починає стосунки з сином Вірджинії[20]. Коннеллі готувалася до ролі, переглядаючи документальні фільми про шизофренію; вона також провела час у Психіатричному інституті штату Нью-Йорк і в Онкологічному центрі Нью-Йоркського університету, щоб зрозуміти прихильності та перешкоди своєї героїні. Під час підготовки Блек звернувся до Коннеллі за порадою щодо дизайну декорацій будинку Вірджинії, а також щодо вибору одягу для створення стилю героїні.[21] Коннеллі сказала про фільм: «Я думаю, що це дуже оригінальний і дуже відмінний від інших незалежних фільмів — він дуже особистий»[22]. За словами критика з Cinema Blend, «Вірджинія підтримується сильною центральною грою, а Коннеллі виконала одну з найкращих своїх робіт за останні роки»[23]. У серпні 2013 року було оголошено, що Коннеллі отримала роль у своєму режисерському дебюті «Притулок»[24]. 2014 року Конеллі на зйомках епічного біблійного фільму «Ной» співпрацювала з Расселом Кроу, з яким раніше знімалася у фільмі «Ігри розуму». Цей фільм також отримав загалом позитивні відгуки. 2020 — ниніЗ 2020 року Коннеллі знімається в телесеріалі «Крізь сніг», її перша роль на телебаченні після закриття «Вулиці» у 2000 році.[25] Знову працюючи з режисером Джозефом Косинським, Коннеллі зобразила Пенелопу «Пенні» Бенджамін в екшн-блокбастері «Найкращий стрілець»: Меверік, що вийшов у 2022 році після низки затримок через пандемію COVID-19.[26][27] Протягом всієї її кар'єри, різноманітні журнали, серед яких «People», «Time», «Vanity Fair» та «Esquire», включали Конеллі до списків найкрасивіших жінок планети. Особисте життяПопри успішну кар'єру в кіно, Дженніфер Коннеллі говорить, що воліла б проводити більше часу з родиною. Під час знімання у фільмі «Ракетник» у Коннеллі почався роман з її колегою по фільму Біллі Кемпбеллом. Вони заручилися[28], але розлучилися в 1996 році після п'яти років спільного життя.[29] Потім Коннеллі мала стосунки з фотографом Девідом Дуґаном, від якого у 1997 році народила сина Кая[30][31]. На зніманні «Ігор розуму» з актором Полом Беттані, з яким одружилася. В серпні 2003 народила сина Стеллана Беттані. Дженніфер Конеллі бере активну участь у благодійності. 14 листопада 2005 року вона стала амбасадоркою Міжнародної амністії з прав людини.[джерело?] Вільно розмовляє французькою та італійською мовами. Фільмографія
Нагороди та номінації
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
