Димшиць Едуард Олександрович

Димшиць Едуард Олександрович
Народився4 травня 1960(1960-05-04) (65 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Ромни, Сумська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмистецтвознавець, художник, колекціонер Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКиївський державний художній інститут (1982) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладІнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України
Київська обласна організація Національної спілки художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінькандидат мистецтвознавства (1993)
ВчителіБілецький Платон Олександрович
Заварова Ганна Володимирівна і Владич Леонід Володимирович Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСпілка радянських художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
заслужений діяч мистецтв України

Едуард Олександрович Ди́мшиць (нар. 4 травня 1960, Ромни) — український мистецтвознавець, кандидат мистецтвознавства з 1993 року; член Спілки радянських художників України з 1988 року. Заслужений діяч мистецтв України з 2008 року.

Біографія

Народився 4 травня 1960 року у місті Ромнах Сумської області (нині Україна). 1982 року закінчив Київський художній інститут, де навчався, зокрема, у Платона Білецького, Ганни Заварової, Леоніда Владича[1].

Продовжив навчання в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Академії наук УРСР[1], де в подальшому став працювати старшим науковим співробітником у відділі образотворчого мистецтва. Упродовж 1991—1996 років очолював Картинну галерею «Градобанку»; з 2000 року обіймає посаду заступника голови секції мистецтвознавства та художньої критики Київської організації Національної спілки художників України.

Мешкав у Києві в будинку на вулиці Симиренка, № 23[2] та у будинку на вулиці Великій Житомирській, № 40[3].

Наукова діяльність, творчість

Вивчає українське образотворче мистецтво XIX—XX століття, корпоративні колекції, займається проведенням художніх виставок. Автор значної кількості альбомів, каталогів, наукових статей, зокрема:

  • «Олександр Богомазов» (1991);
  • «Живописна пластика» (1993);
  • «Натюрморт в українському живопису ХХ століття» (1993);
  • «Живописний заповідник: Альбом» (1995);
  • «100 творів з колекції К. І. Григоришина» (2004);
  • ««Василь Чекригін» (2005).

Автор живописних творів[1]:

  • «Свічка, книги та годинник. Гімн Часу» (1980);
  • «Натюрморт з розрізаним кавуном» (1980);
  • «Натюрморт з африканською маскою» (1980).

Веде консультаційну діяльність і збирає власну колекцію творів періоду нонконформізму[4].

Примітки

Література

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya