Дрімлюга пуерто-риканський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Родина:	Дрімлюгові (Caprimulgidae)
Рід:	Antrostomus
Вид:	Дрімлюга пуерто-риканський

Біноміальна назва

Antrostomus noctitherus
(Wetmore, 1919)

Ареал виду

Синоніми

Caprimulgus noctitherus

Посилання

Вікісховище:	Antrostomus noctitherus
Віківиди:	Antrostomus noctitherus
ITIS:	1077360
МСОП:	22689809
Fossilworks:	370912

Дрімлюга пуерто-риканський^[2] (Antrostomus noctitherus) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae)^[3]. Ендемік Пуерто-Рико.

Опис

Довжина птаха становить 22-23 см, вага 39-41 г. Пістряве, чорно-коричнево-сіре забарвлення допомагає пуерто-риканському дрімлюзі маскуватися серед опалого листя, коли він відпочиває вдень, лежачи на землі. У самців горло чорне з білою горизонтальною смугою. Крайні стернові пера на кінці білі, помітні в польоті. У самиць ті частини оперення, які у самців є білими, мають охристе забарвлення. Очі великі, темні, дзьоб короткий, сірий, лапи сірі^[4].

Поширення і екологія

Пуерто-риканські дрімлюги раніше були поширені на всій території острова Пуерто-Рико, однак нині їх ареал обмежений півднем острова. Вони живуть в сухих тропічних лісах Пуерто-Рико, на висоті від 75 до 620 м над рівнем моря, зокрема в заповідниках Сусуа^[en], Гуаніка^[en] і Марікао^[en]^[5]^[6]^[7]^[8] . Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Сезон розмноження триває з квітня по червень. Відкладають яйця просто на землю, серед опалого листя. В кладці від 1 до 2 світло-коричневих яєць, поцяткованих темно-коричневими або фіолетовими плямами. Інкубаційний період триває 18-20 днів, насиджує переважно самець. Пташенята починають літати на 14 день після вилуплення^[9].

Збереження

Пуерто-риканські дрімлюги були відкриті за зразком шкіри, знайденим на півночі острова у 1888 році, а згодом за кістьми, знайденими в печері на півночі острова у 1916 році. На момент описання вид вважався вимерлим, однак у 1961 році в лісі Гуаніка науковці знайшли живого пуерто-риканського дрімлюгу. Наразі МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція пуерто-риканських дрімлюг становить від 1400 до 2000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища, а також хижацтво з боку інтродукованих видів тварин.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Antrostomus noctitherus. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 6 травня 2022.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 06 травня 2022.
↑ Oberle, Mark W. (2010). Puerto Rico's Birds in Photographs. Seattle, Washington: Editorial Humanitas. с. 77. ISBN 978-0-9650104-5-0.
↑ Vilella, Francisco J.; Zwank, Philip J. (1 січня 1993). Geographic Distribution and Abundance of the Puerto Rican Nightjar (Distribución Geográfica y Abundancia del Guabairo Pequeño de Puerto Rico (Caprimulgus noctitherus). Journal of Field Ornithology. 64 (2): 223—238. JSTOR 4513803.
↑ Gonzalez, Rafael Gonzalez (1 січня 2010). Population estimation and landscape ecology of the Puerto Rican Nightjar (English) . United States -- Mississippi: Mississippi State University. ProQuest 250282747.
↑ Vilella, Francisco J. (1 грудня 2008). Nest habitat use of the Puerto Rican Nightjar Caprimulgus noctitherus in Guánica Biosphere Reserve. Bird Conservation International. 18 (4): 307—317. doi:10.1017/S0959270908007594. ISSN 1474-0001.
↑ Delannoy, Carlos A. (2005). First nesting records of the Puerto Rican Nightjar and Antillean Nighthawk in a montane forest of western Puerto Rico. Journal of Field Ornithology. 76 (3): 271—273. doi:10.1648/0273-8570-76.3.271.
↑ Vilella, Francisco J. (1 вересня 1995). Reproductive ecology and behaviour of the Puerto Rican Nightjar Caprimulgus noctitherus. Bird Conservation International. 5 (2–3): 349—366. doi:10.1017/S095927090000109X. ISSN 1474-0001.