Елеонора Юліана Бранденбург-Ансбаська
Елеонора Юліана Бранденбург-Ансбаська (нім. Eleonore Juliane von Brandenburg-Ansbach, 23 жовтня 1663 — 4 березня 1724) — представниця німецької знаті з династії Гогенцоллернів, донька маркграфа Бранденбург-Ансбаського Альбрехта II та Софії Маргарити Еттінген-Еттінгенської, дружина герцога Вюртемберг-Віннентальського Фрідріха Карла. ЖиттєписЕлеонора Юліана народилась 23 жовтня 1663 року в місті Ансбах. Вона була третьою донькою і молодшою, п'ятою, дитиною в родині маркграфа Бранденбург-Ансбаського Альбрехта II та його другої дружини Софії Маргарити Еттінген-Еттінгенської. Дівчинка мала старших братів Йоганна Фрідріха та Альбрехта Ернста і сестер Луїзу Софію та Доротею Шарлотту. Матір померла, коли Елеонорі ще не було й року. Батько пішов з життя три роки потому. Влада у країні опинилася в руках регентської ради, очолюваної курфюрстом Бранденбургу Фрідріхом Вільгельмом I, при неповнолітньому Йоганні Фрідріху. У 1672 брат, досягнувши 18-річчя, став повноправним правителем. Його володарювання було сприятливим і толерантним. Продовжуючи політику батька, юний маркграф домігся економічного відродження країни. 31 жовтня 1682 року в Ансбасі 19-річна Елеонора Юліана вийшла заміж за 30-річного Фрідріха Карла з Вюртемберзького дому, що носив титул герцога Вюртемберг-Вінненталь. До цієї події наречений наказав викарбувати пам'ятну монету[1]. У 1698 році Фрідріх Карл помер від сифілісу, на який захворів 1696 року. 1710 року вдовіюча герцогиня перебралася до рідного Ансбаху, після того як її молодша донька побралася 1709 року із Вільгельмом Фрідріхом Бранденбург-Ансбаським, що доводився Елеонорі Юліані небожем. Вдома Елеонора Юліана надавала перевагу спілкуванню із відомим богословом-пієтистом Августом Германом Франке, писала церковні гімни. Радником і завідувач справ при ній був Філіп Фрідріх Гайзмар.[2] Померла 4 березня 1724 року в 60-річному віці. Поховали герцогиню у Stiftskirche Штутгарта. Родина![]() Чоловік — Фрідріх Карл, герцог Вюртемберг-Віннентальський У подружжя народилося семеро дітей:
Генеалогічне деревоПриміткиЛітература
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia