Ермете Дзаконі

Ермете Дзаконі
італ. Ermete Zacconi
Дата народження	14 вересня 1857(1857-09-14)[1][2][…]
Місце народження	Монтеккьо-Емілія, Провінція Реджо-Емілія, Емілія-Романья[4]
Дата смерті	14 жовтня 1948(1948-10-14)[1][2][…] (91 рік)
Місце смерті	В'яреджо, Провінція Лукка, Тоскана, Італія[1][4]
Громадянство	Італія
Професія	актор, актор театру
Нагороди	Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль (1941)
IMDb	ID 0951532
Ермете Дзаконі у Вікісховищі

Ермете Дзаконі (італ. Ermete Zacconi; 1857—1948) — італійський актор театру і кіно.

Ермете Дзаконі народився 14 вересня 1857 року в містечку Монтеккьо-Емілія; на театральні підмостки вийшов з юних років, виступаючи разом зі своїми батьками.

У себе на батьківщині став відомим тим, що познайомив італійську публіку з «новою драмою» Генріка Ібсена.

На думку деяких критиків того часу, верху досконалості Цакконі досягає в ролі Освальда з «Привидів», якого він зображує цілком натуралістично.

Е. Дзаконі дотримується клінічного погляду на людську душу, пояснюючи сильні пристрасті розладом організму, і тому нерідко зображував героїв усіх трагедій ненормальними людьми з ознаками фізичного і морального виродження. Характерна риса його таланту полягає в тому, що в різних ролях він до невпізнання змінював весь свій вигляд, ходу, голос.

Крім п'єс Ібсена, Дзаконі особливо вдавалися в театрі ролі Кіна, Коррадо в «Цивільній смерті» Джакометті, поміщика Кузовкіна в «Нахлібниках» І. С. Тургенєва. Шекспірівські ролі, на думку критиків, виконувалися їм менш вдало.

У 1941 році Ермете Дзаконі отримав головну нагороду Венеційського кінофестивалю Кубок Вольпі за кращу чоловічу роль у фільмі «Дон Бонапарт».

Ермете Дзаконі помер 14 жовтня 1948 року в Віареджо.

• 1937 — Перлини корони
• 1943 — Граф Монте-Крісто