Жебельов Сергій ОлександровичЖебельов Сергій Олександрович (рос. Жебелёв Сергей Александрович, 1867, Санкт-Петербург — 1941, Ленінград) — російський та радянський історик спеціаліст в галузі античної історії, археології та епіграфіки, академік АН СРСР (від 1927). БіографіяПісля закінчення історично-філологічного факультету Петербурзького університету (1890) працював там само приват-доцентом (1899—1904), професором (1899—1927), у 1919 ректором. Від 1891 року працював у Музеї старожитностей при університеті, у 1899—1903 роках — хранитель музею. Як член Російського археологічного товариства неодноразово представляв російську науку про античність на міжнародних археологічних конгресах. У перші пожовтневі роки брав активну участь у перебудові роботи старих наукових закладів. 1920 року — голова Ради Державного Ермітажу. У 1920—21 роках — заступник завідувача Комітету з охорони пам'яток мистецтва та старовини. Також викладав у Петербузькому філологічному університеті (1910—1920) та Ленінградському інституті історії, філософії і літератури (1932—1936). У 1928 році відвідав по лінії наукового відрядження Берлін і Париж. Один з організаторів (1919) Державної Академії історії матеріальної культури і заступник голові цієї Академії (1923-28), згодом завідувач Сектором античного Причорномор'я. У 1941 році залишився у блокадному Ленінграді, очоливши до останніх днів свого життя усі наукові заклади АН СРСР. УчніОсновні праціАвтор близько 300 наукових праць у галузі історії, археології, історії стародавнього мистецтва, класичної філології, епіграфістики. Вивчав історію Стародавньої Греції елліністичного і римського періодів, історію раннього християнства. Одним із перших почав систематично і всебічно досліджувати Північне Причорномор'я античної доби. Перекладав твори античних авторів (Арістотель, Платон).
Примітки
Джерела та література
|
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
