1867 — 1874 pp. — навчався у Петербурзькому Будівельному училищі, здобув звання цивільного інженера і чин XII класу.
1875 — 1889 — працював у Костромі, спочатку молодшим інженером, потім міським архітектором.
1889 p. — брав участь в архітектурному конкурсі у Харкові на проєкт Комерційного училища на вул. Німецькій (нині вул. Григорія Сковороди). У конкурсі переміг проєкт Олексія Бекетова.
1890 — 1893 pp. — кандидатура І. І. Загоскіна на посаду міського архітектора була запропонована старшим братом Сергієм Іліодоровичем і затверджена Міською думою. Три роки обіймав посаду Харківського міського архітектора, але залишив службу, не погоджуючись із нераціональным, на його погляд, способом виконання робіт, прийнятим міською управою.
Працював у приватній проєктній конторі С. І. Загоскіна. Залишивши посаду міського архітектора, виконував проєкти за приватними замовленнями.
Творчість
Полтавський Шлях, 26Будинок товариства робітників-металістіввул. Кооперативна, 10Критий ринок на Благовіщенському базаріпросп. Героїв Харкова, 41
Кінець XIX ст. — разом із С. І. Загоскіним збудував житловий будинок з крамницею на вул. Катеринославській (нині Полтавський Шлях, 26). Охоронний № 373.
Кінець XIX ст. — житловий будинок по вул. Іскрінській, 31. Охоронний № 577. Авторство бюро Загоскіних імовірно. Саме в цьому будинку І. І. мешкав.
Кінець ХІХ — поч. ХХ ст. — житловий будинок по вул. Мироносицькій, 74. Охоронний № 574. Авторство Загоскіна І. І. імовірно.
1898 р. — І. І. Загоскін у співавторстві з Василем Кричевським реконструював особняк, побудований у 1874 р. арх. Г. Я. Стрижевським на Сумській вул., 52.
1899 — 1901 pp. — проєкт складного училища імені О. С. Пушкіна у Мало-Панасівському пров., 1. Охоронний № 590. Можливе співавторство із Загоскіним С. І.
1900 — 1903 pp. — безоплатно керував будівництвом Народного будинку з театральним залом на Кінній площі (автор проєкту Олександр Венсан). Будівля не збереглася, зараз на цьому місці розташований ДК ХЕМЗ.
1903 — 1909 pp. — Робітничий будинок товариства робітників-металістів на Петинській вулиці (нині вулиця Георгія Тарасенка, 77). Охоронний № 396. На початку XX ст. був найбільшим робітничим клубом у світі. Побудований на трудові збереження харківських робітників, до яких додали свої пожертви робітники Пітера, Києва, Львова й Луганська. Був реконструйований О. М. Бекетовим у 1923 р.[1] Нині палац культури «Металіст».
Іліодор Загоскін брав участь у громадському житті Харкова, був членом архітектурно-будівельного відділу Харківського технічного товариства, створеного у 1904 р., архітектурного відділення Харківського Літературно-Художнього гуртка, входив у склад журі багатьох архітектурних конкурсів.