У 2009 році експедиція НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України (НДЦ РАС ІА НАН України) проводила рятівні археологічні дослідження в зоні капітального ремонту нафтогону «Дружба» на території нинішнього Золочівського районуЛьвівської області[6]. Ще у 2006 та 2008 роках археологічні вишукування проводила НДЦ РАС ІА НАН України під час яких виявлено кілька різночасових археологічних пам'яток (Голосковичі І–V, Лучківці І–III), уточнено межі пам'яток Загірці І–VI[7][6].
Загірці І — пам'ятка археології розташована за 1,2–1,6 км на північний захід від північної околиці села, по обидва боки від автошляху Київ–Чоп. Під час дослідження пам'ятки виявлено низку об'єктів. Комплекс рухомих археологічних знахідок з пам'ятки представлений керамічними та крем'яними виробами, які засвідчують три періоди існування пам'ятки: ранньозалізна доба (початок I тисячоліття до н. е.), часів Київської Русі (XI–XII століття) та нової доби (XVII–XIX століття)[8].
Загірці V — пам'ятка археології розташована за 0,87–1,10 км на північ від села, за 0,07–0,31 км на північний схід від вигину автошляху Київ–Чоп. Культурний шар насичений знахідками. Рухомий археологічний матеріал з досліджуваної пам'ятки представлений переважно керамікою. Вироби з інших матеріалів (кремінь, залізо, кістка) становлять незначну кількість. На підставі аналізу всіх знахідок можна виділити два періоди існування пам'ятки, що хронологічно відповідають ранньозалізній добі (початок I тисячоліття до н. е.) та часам Київської Русі (XI–XII століття)[8].
Загірці VI — пам'ятка археології розташована за 0,87–1,30 км на північ від села, за 0,30–0,75 км на північний схід від автошляху Київ–Чоп. Насиченість культурного шару рухомими артефактами порівняно велика. Комплекс рухомих археологічних знахідок з пам'ятки представлений головно керамічними виробами. Першу групу знахідок становлять фрагменти кружального посуду (боковини та вінця), які за зовнішніми ознаками належать до часів Київської Русі (XI–XII століття). Друга група знахідок — фрагменти кружального посуду (боковини, вінця, придонні частини), які за зовнішніми ознаками належить до нової доби (XVII–XVIII століття)[8].
↑ абФилипчук М. А. Археологічні вишукування в зоні будівництва нафтопроводу «Броди-Держкордон» Капітального ремонту I-ї черги з заміною труби DN 500 на ділянці км 0–км 17,6 (Львівська область) // Науковий архів НДЦ РАС ІА НАН України. — Львів, 2008. — С. 11–41.
↑Технічний звіт про підсумки археологічних розвідок (вишукувань) у зоні проведення капітального ремонту магістрального нафтопродуктопроводу траси № 1 ділянки 43 на км 69–72 на території Бродівського району Львівської області у 2006 р. // Науковий архів НДЦ РАС ІА НАН України. — Львів, 2006. — С. 6—26.