Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»Зако́н Украї́ни «Про охоро́ну навко́лишнього приро́дного середо́вища» — закон України, що визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони природи довкілля в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Зміст та положення ЗаконуЗакон встановлює, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною. Прийнятий 25 червня 1991 року, N 1264-XII [Архівовано 7 липня 2013 у Wayback Machine.]. У статті 9-12 Закону закріплено екологічні права та обов'язки громадян України. При розробці та ухваленні Закону були використані принципові положення Закону УРСР 1960 р[1]. Управління у галузі охорони навколишнього середовищаЗакон визначає, що державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України. (Стаття 16 Закону). Громадські організації, відповідно до Закону, можуть також брати участь в управлінні галуззю охорони навколишнього природного середовища, якщо така діяльність передбачена їх зареєстрована статутами. Компетенція Кабінету Міністрів УкраїниСтаття 19. Компетенція Кабінету Міністрів України у галузі охорони навколишнього природного середовища Кабінет Міністрів України у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснює реалізацію визначеної Верховною Радою України екологічної політики; забезпечує розробку державних цільових, міждержавних екологічних програм; координує діяльність центральних органів виконавчої влади, інших установ та організацій України у питаннях охорони навколишнього природного середовища. Також Кабмін встановлює порядок утворення і використання Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у складі Державного бюджету України та затверджує перелік природоохоронних заходів; організує екологічне виховання та екологічну освіту громадян; керує зовнішніми зв'язками України в галузі охорони навколишнього природного середовища. Кабінет Міністрів встановлює порядок розробки та затвердження екологічних нормативів, лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, а також порядок надання дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами; До компетенції Кабміну належить прийняття рішень про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Повноваження рад1. До виключної компетенції Верховної Ради України, відповідно до ст. 13 Закону, належать:
Закон посилається на пряму відповідність цієї норми Конституції України. 2. Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим визначається у статті 14 цього Закону таким чином. Верховна Рада Автономної Республіки Крим:
Верховна Рада Автономної Республіки Крим здійснює й інші повноваження, визначені цим та іншими законами України. 3. Місцеві ради Місцеві ради, відповідно до ст. 15 цього Закону, несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах такої своєї компетенції:
Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до цього та інших законів України. Див. також
ПриміткиЛітература
Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia