Заріче (Ниськівський повіт)
Заріче (пол. Zarzecze) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Нисько Ніжанського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 2945 осіб (2011[1]). РозташуванняСело лежить на правому березі Сяну. Через Заріче пролягає державна дорога № 19 і воєводська дорога № 858. Село знаходиться за 5 км на схід від повітового центру Нисько і за 58 км на північ від воєводського центру Ряшева. ІсторіяНа території села в 1934 р. розкопаний могильник лужицької культури (приблизно 700—650 р. до н. е.) з 49 могил із характерним для неї трупоспаленням. Заріче знаходилося на перетині давніх торгових шляхів: уздовж Сяну з півночі на південь та зі сходу на захід уздовж Карпат. Це підтверджується знайденням у міжвоєнний період на території села під час польових робіт скарбу зі 120 римських денаріїв часів Траяна і Марка Аврелія. Найдавніша згадка про Заріче походить з виданого Владиславом III Варненчиком 30.09.1442 Грицьку Кердею з Поморян документу як про заставу до боргу 200 гривень. У 1578 р. в селі було 3 і 3/4 лану оброблюваної землі та 20 мисливців. У 1831 р. Заріче зазначається в переліку сіл, які належали до греко-католицької парафії Дубрівка Каньчузького деканату Перемишльської єпархії, було 26 греко-католиків[2] Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1895 р. село «Зажече або Зажице» знаходилось у Нисківському повіті Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини, у селі були 235 будинків і 1393 мешканці, з них 1334 римо-католики, 6 греко-католиків і 53 юдеї. Село складалося з 7 частин: Заріче, Буковина, Гаврили (саме так тоді записано на відміну від нинішньої сполонізованої назви Ґабрили), Кжаки, Кудилки, Запач (тепер — Запаць) і Шої.[3]. У 1939 р. в селі нараховувалось 37 греко-католиків, які належали до греко-католицької парафії Дубрівка Лежайського деканату Перемишльської єпархії.[4] Село входило до ґміни Нисько Нисківського повіту Львівського воєводства Польщі. У 1975—1998 роках село належало до Тарнобжезького воєводства. ДемографіяДемографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
ПрихідКількість греко-католиків у селі: 1831—26, 1847—20, 1880—9, 1895—9, 1905—10, 1913—10, 1934—37, 1939—37. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia