Золотий м'яч 1992

Золотий м'яч 1992 року — 37-ме щорічне вручення нагороди найкращому футболісту Європи, за підсумками опитування від журналу «Франс Футбол».

Участь у голосуванні за визначення найкращого футболіста в Європі взяли представники 29 футбольних асоціацій УЄФА, зокрема: Австрії, Албанії, Англії, Бельгії, Болгарії, Греції, Данії, Ірландії, Ісландії, Іспанії, Італії, Кіпру, Люксембургу, Мальти, Нідерландів, Польщі, Португалії, Румунії, СНД, Туреччини, Угорщини, Фінляндії, Франції, Німеччини, Чехословаччини, Швейцарії, Швеції, Шотландії та Югославії. Замість зниклого СРСР, так званий СНД представляли Овдій Піналов із київської «Спортивної газети» та Лев Россошик із російського видання «Спорт-Експрес».

Кожен із членів журі обирав п'ятьох футболістів, які, на його думку, є найкращими гравцями Європи. За перше місце нараховували 5 очок, за друге — чотири, за третє — три, за четверте — два, за п'яте — одне очко. Переможець максимально міг отримати 145 очок.

Результати голосування були опубліковані 22 грудня 1992 року в журналі France Football (№ 2437).

Втретє володарем нагороди став 28-річний нідерландський нападник клубу «Мілан» Марко ван Бастен.

Марко ван Бастен став третім футболістом, після Йогана Кройфа та Мішеля Платіні, який тричі вигравав трофей «Золотий м'яч»,

Місце	Гравець	Клуб	Країна	Очки	%	Місця					К-ть голосів
						1-ше	2-ге	3-тє	4-те	5-те
1	Марко ван Бастен	Мілан	Нідерланди	98	67.6 %	11	8	2	1	3	25
2	Христо Стоїчков	Барселона	Болгарія	80	55.2 %	10	5	2	1	2	20
3	Денніс Бергкамп	Аякс	Нідерланди	53	36.6 %	1	3	7	6	3	20
4	Томас Гесслер	Рома	Німеччина	42	29 %	3	2	3	4	2	14
5	Петер Шмейхель	Манчестер Юнайтед	Данія	41	28.3 %	2	1	6	3	3	15
6	Браян Лаудруп	Баварія Фіорентіна	Данія	32	22.1 %	1	1	4	3	5	14
7	Мікаель Лаудруп	Барселона	Данія	22	15.2 %		5		1		6
8	Роналд Куман	Барселона	Нідерланди	14	9.7 %	1	1		2	1	5
9	Стефан Шапюїза	Боруссія (Дортмунд)	Швейцарія	11[1]	7.6 %			2	2	1	5
10	Франк Райкард	Мілан	Нідерланди	8	5.5 %		1		2		3
11	Енцо Шифо	Торіно	Бельгія	7[2]	4.8 %			1	1	2	4
12	Флемінг Поульсен	Боруссія (Дортмунд)	Данія	6	4.1 %		1		1		2
13	Генрік Ларсен	Люнгбю Піза	Данія	4	2.8 %		1				1
14	Йон Єнсен	Брондбю Арсенал (Лондон)	Данія	3	2.1 %			1			1
	Паоло Мальдіні	Мілан	Італія					1			1
16	Генрік Андерсен	Кельн	Данія	2	1.4 %				1		1
	Девід Платт	Барі Ювентус	Англія						1		1
	Томас Бролін	Парма	Швеція							2	2
	Жан-П'єр Папен	Олімпік (Марсель) Мілан	Франція							2	2
20	Франко Барезі	Мілан	Італія	1	0.7 %					1	1
	Руне Братсет	Вердер	Норвегія							1	1
	Андреас Герцог	Рапід (Відень) Вердер	Австрія							1	1

• Розподіл за амплуа серед 22 футболістів згаданих в анкетах наступний: 1 воротар, 5 захисників, 10 півзахисників та 6 нападників.^[3]
• Марко ван Бастен став третім, після Йогана Кройфа та Мішеля Платіні, триразовим володарем нагороди «Золотий м'яч». В історії проведення опитувань, окрім згаданих гравців, щонайменше три нагороди також отримували Кріштіану Роналду (п'ять разів) та Ліонель Мессі (вісім разів).
• Марко ван Бастен здобув свій третій трофей через 4 роки після першої перемоги. Нідерландський футболіст повторив на той час досягнення Франца Бекенбауера (1972—1976 роки).
• Представник Нідерландів всьоме виграв трофей «Золотий м'яч». За цим показником Нідерланди вийшли в лідери, у Німеччини було 6 нагород, у Франції — 5, Англії — 4, в Іспанії, Італії та СРСР — по 3 нагороди.
• Болгарія стала 18-ю країною чий футболіст посів місце у призовій трійці (Христо Стоїчков). Лідером за кількістю попадань у трійку найкращих була Німеччина — 23 призових місця (6+9+8), далі йшли Нідерланди — 15 (7+2+6), Франція (5+3+5) та Англія (4+6+3) — по 13, Італія — 11 (3+7+1) та Іспанія — 10 (3+3+4).
• Вп'яте лауреатом опитування став футболіст «Мілана» — до Марка ван Бастена, який тріумфував тричі, це також вдавалося Джанні Рівері (1969) та Рууду Гулліту (1987).
• «Мілан» став 3-м клубом представник якого виграв трофей «Золотий м'яч» щонайменше 5 разів. «Мілан», «Ювентус» та «Баварія» були лідерами за кількістю виграних трофеїв — по 5, у «Манчестер Юнайтед», «Реала» (Мадрид), «Барселони» залишалося по 3 нагороди.
• 22 згадані в анкетах гравці представляли 12 країн, з них найбільше було від Данії — 7, Нідерландів — 4, Італії — 2 гравці.
• Данці повторили рекорд року для однієї країни — 7 футболістів. Раніше таку ж кількість гравців серед номінантів мали Німеччина, причому двічі у 1974 та 1975 роках, Нідерланди (1978) та Англія (1987).
• Вперше з 1983 року були відсутні представники Іспанії.
• Вперше починаючи з 1961 року в загальному заліку опитування Німеччина була представлена лише 1 гравцем.
• Представники Німеччини 36 років поспіль згадувалися в анкетах респондентів. Усього за 37 років вручення нагороди футболісти Німеччини згадувалися в анкетах хоча б одного разу у 36-ти опитуваннях, італійські гравці згадувалися у 35-х опитуваннях, футболісти Англії — у 33-х, Франції — у 32-х, Іспанії — у 31-му, СРСР — у 29-ти, Швеції та Нідерландів — у 25-ти, Югославії — у 24-х, Шотландії — у 23-х, Португалії та Бельгії — у 22-х, Угорщини — у 20-ти опитуваннях.
• Вперше в опитуваннях був згаданий представник Норвегії — ліберо німецького клубу «Вердер» Руне Братсет. Норвегія стала 29-ю країною, чий гравець потрапив до списків «Франс Футбол». Цікаво, що передостанньою країною чий гравець потрапив до списків «Франс Футбол» була Албанія у 1987 році.
• Німецькі футболісти найчастіше потрапляли в загальний залік опитувань — 139 разів, італійські — 106, англійські — 103, радянські — 66, французькі та нідерландські — по 64, іспанські — 56, угорські — 50 разів.
• Водинадцяте лауреатом трофею став представник італійської першості. Італійський чемпіонат зміцнив лідерство за цим показником, у німецької першості було 8 трофеїв, у іспанської — 6, англійської — 4 трофеї.
• Всього в анкетах були згадані гравці із 14 клубів, серед них найбільше було представників «Мілана» — 5, «Барселони» — 3, «Вердера» та дортмундської «Боруссії» — по 2 гравці.
• Всього за 37 років проведення опитувань в анкетах був згаданий 461 футболіст зі 170 клубів. Футболісти «Ювентуса» були згадані в опитуваннях хоча б одного разу у 27-ми випадках, мадридського «Реала» — у 26-ти, «Інтернаціонале» та «Барселони» — у 24-х, «Мілана» — у 23-х, «Баварії» та «Манчестер Юнайтед» — у 22-х, «Кельна» — у 17-ти, «Тоттенгем Готспур» — у 16-ти, «Црвена Звезди» та «Аякса» — у 15-ти, «Бенфіки», празької «Дукли», «Ліверпуля» та київського «Динамо» — у 14-ти випадках.
• Лідером за кількістю футболістів, які фігурували в опитуваннях щотижневика «Франс Футбол» був «Ювентус» — 23 гравці, мадридський «Реал» представляв 21 гравець, «Барселону» — 18, «Мілан» та «Манчестер Юнайтед» — по 17, «Інтернаціонале» — 14, «Кельн» — 13, «Ліверпуль», «Аякс» та київське «Динамо» — по 12, «Андерлехт», «Баварію», «Бенфіку» та «Црвену Звезду» по 10 футболістів.
• Вперше в опитуваннях були згадані футболісти 2 клубів — «Пізи» та «Парми».
• Вперше в опитуваннях були згадані 9 футболістів, у тому числі 5 гравців збірної Данії та знаний нападник Денніс Бергкамп.
• Загалом 461 згаданий в анкетах футболіст за історію проведення опитування представляли 29 країн. Лідерами за кількістю таких футболістів були Німеччина — 45, Англія — 43 та Італія — 39 гравців. У десятку лідерів також входили Франція — 30, СРСР — 29, Іспанія — 26, Нідерланди — 25, Югославія — 23, Угорщина та Швеція — по 18 гравців.
• Рекордсменами за кількістю попадань у заліки опитувань залишалися Франц Бекенбауер та Йоган Кройф — в обох по 12 номінацій, у Еусебіу та Мішеля Платіні було 11 номінацій, у Льва Яшина, Джанні Рівери, Герда Мюллера — по 10, у Боббі Чарлтона та Сандро Маццоли — було по 9 номінацій.
• Лідером за кількістю потраплянь у чільну п'ятірку залишався Франц Бекенбауер — 10 разів, далі розташовувалися Мішель Платіні — 8, Йоган Кройф — 7, Еусебіу — 6, а також Карл-Гайнц Румменігге та Луїс Суарес — по 5 разів.
• Франц Бекенбауер також залишався лідером за кількістю потраплянь у 10-ку найкращих — 11 разів, за ним йшли Мішель Платіні та Йоган Кройф — по 9, Еусебіу, Джанні Рівера та Герд Мюллер — по 8, Боббі Чарлтон та Карл-Гайнц Румменігге — по 7 разів.

• European Footballer of the Year («Ballon d'Or») 1992 [Архівовано 1 березня 2015 у Wayback Machine.]