Кабардино-Балкарська автономна область
Кабардино-Балкарська автономна область, Кабардино-Балкарська АО (кабард. Къэбэрдей-Балъкъэр AО , карач.-балк. Къабарты-Малкъар АО) — адміністративно-територіальна одиниця в РРФСР, що існувала в 1922–1936 роках. Адміністративний центр — місто Нальчик. ІсторіяКабардино-Балкарську АО утворено 16 січня 1922 року шляхом об'єднання Кабардинської АО і Балкарського НО Горської АРСР. З 16 жовтня 1924 Кабардино-Балкарська АО у складі Північно-Кавказького краю. 5 грудня 1936 Кабардино-Балкарську АО перетворили в Кабардино-Балкарську АРСР і вивели зі складу Північно-Кавказького краю. Адміністративно-територіальний поділ[1]На 1922 АО мала поділ на 5 округів: Баксанський, Балкарський, Нальчицький, Урванський, Малокабардинський. У 1924 утворені Нагорний та Прималкинський округ, а ще через рік Козачий округ (проіснував до 1928 року). 30 вересня 1931 всі округи області перетворені в райони. У 1935 скасовано Балкарський район, утворено Курпський, Чегемський, Черецький і Ельбруський райони, а Малокабардинський район перейменовано у Терський. Станом на 28 січня 1935 до складу області входили 1 місто обласного підпорядкування: і 10 районів:
НаселенняЗа результатами всесоюзного перепису населення 1926 року населення області становило 204 006. Національний склад населення розподілявся таким чином[2]:
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia