| Калінінсько-Солнцевська лінія
|
| Московський метрополітен
|
|
| Відкриття першої ділянки
|
30 грудня 1979
|
| Довжина, км
|
16,3 + 24,9
|
| Кількість станцій
|
8 + 12
|
| Максимальна кількість вагонів у складі поїзда
|
8 («Ока») — Калінінський радіус
8 («Ока», «Москва») — Солнцевський радіус
|
| Кількість вагонів у складі поїзда
|
8
|
| Середньодобове перевезення пасажирів, тис. осіб/добу
|
337 (2011)
|
| Найнапруженіша станція
|
Новогіреєво
|
| Наземні ділянки
|
Метроміст через р. Ликова
|
| Електродепо
|
ТЧ-12 «Новогіреєво», ТЧ-18 «Солнцево»
|
Калінінсько-Солнцевська лінія — проектована лінія Московського метрополітену, до складу якої увійдуть діючі Калінінська та Солнцевська лінії
[1][2].
Довжина об'єднаної лінії від станції Внуково до Новокосино складе близько 42 км, до неї увійдуть 25 станцій.
Пересадки
Депо і рухомий склад
У період з 1985 по 1989 роки ТЧ-12 «Новогіреєво» використовувалося як оборотне депо для ТЧ-4 «Червона Пресня», що обслуговувало лінію в той момент.
З середини 2010-х років ТЧ-3 «Ізмайлово» обслуговує ділянку «Діловий центр» — «парк Перемоги».
Кількість вагонів у потягах
Типи вагонів, що використовувались на лінії
Примітки
Посилання
