Каракалпацька мова
Каракалпацька мова (Қарақалпақ тили, Qaraqalpaq tili) — мова каракалпаків, офіційна мова суверенної республіки Каракалпакстан. КласифікаціяКаракалпацька мова входить у кипчакську підгрупу тюркських мов (татарська, башкирська, карачаєво-балкарська, караїмська, кримськотатарська, казахська, карагашська, ногайська). Разом з ногайською, казахською і карагашською мовами належить до кипчаксько-ногайської гілки. Лексично найближча до казахської мови, однак відрізняється від неї орфографічно та граматично. Деякі дослідники, як А. Самойлович, вважають північно-східний діалект каракалпацької діалектом казахської мови.[1] Як фінська, угорська і турецька, каракалпацька має сингармонізм, є аглютинативною і не має граматичного роду. Як правило, порядок слів слідує як підмет-додаток-дієслово. Географічне поширенняКаракалпацькою мовою в основному розмовляють у Каракалпакстані, Автономній Республіці Узбекистану. Етнічні каракалпаки, які живуть у вілоятах Узбекистану, як правило, спілкуються місцевими діалектами узбецької[джерело?]. Приблизно 2 000 чоловік в Афганістані розмовляють каракалпацькою і менш численна діаспора в Росії, Казахстані, Туреччині, також каракалпацькою розмовляють і в інших частинах світу. Деякі люди вважають каракалпацьку мову діалектом казахської мови; це нібито сталося через сталінську політику змішування етнічних груп у Центральній Азії, щоб вони не могли об'єднатися і повстати проти росіян (ще одним прикладом є велика узбецька меншина в Худжандському регіоні Таджикистану). Офіційний статусКаракалпацька мова має офіційний статус в Автономній Республіці Каракалпакстан. ГовориОнлайн-довідник Ethnologue виділяє два говори в каракалпацькій мові: північно-східний і південно-західний. Німецький науковець Карл Генріх Менґес, що досліджував тюркські мови, у своїх працях згадував третій можливий говір, яким розмовляють у Ферганській долині. Південно-західний говір має букву č, яка в північно-східному відповідає букві š. ФонетикаГолосні![]() Закон гармонії голосних в каракалпацькій виражений сильніше, ніж в інших тюркських мовах:
У запозиченнях з російської та інших мов сингармонізм дотримується не завжди. ПриголосніУ каракалпацькій виділяють 25 приголосних фонем, з яких 4 (відзначені дужками) зустрічаються тільки в запозиченнях.
ПисемністьЗ 1924 по 1928 роки для запису каракалпацької мови використовувався арабський алфавіт. У період між 1928 і 1940 рр.. використовувалася латинська графіка, після чого було введено кирилицю. Після проголошення незалежності Узбекистану в 1991 р. було прийнято рішення про повернення до латиниці, і в наш час[коли?] в Каракалпакстані здійснюється поступовий перехід на цю графічну основу. Нижче наведено алфавіти з еквівалентними позначеннями МФА.
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia