Каракалпацька мова

Каракалпацька мова
Каракалпацька мова
Qaraqalpaq tili, Қарақалпақ тили
	Карта показує поширення каракалпацької мови (червоний)
Поширена в	Узбекистан, Казахстан, Афганістан, Росія
Регіон	Каракалпакстан
Носії	412 000 (1993)
Місце	Каракалпакстан
Писемність	латинське письмо і кирилиця
Класифікація	Алтайські мови Тюркська гілка Кипчацька група Ногайсько-кипчакська підгрупа
Офіційний статус
Офіційна	Узбекистан (Каракалпакстан є офіційною в суверенній республіці)
Регулює	Ніяких офіційних регулювань
Коди мови
ISO 639-1	—
ISO 639-2	kaa
ISO 639-3	kaa
IETF	kaa

Каракалпацька мова (Қарақалпақ тили, Qaraqalpaq tili) — мова каракалпаків, офіційна мова суверенної республіки Каракалпакстан.

Класифікація

Каракалпацька мова входить у кипчакську підгрупу тюркських мов (татарська, башкирська, карачаєво-балкарська, караїмська, кримськотатарська, казахська, карагашська, ногайська). Разом з ногайською, казахською і карагашською мовами належить до кипчаксько-ногайської гілки. Лексично найближча до казахської мови, однак відрізняється від неї орфографічно та граматично. Деякі дослідники, як А. Самойлович, вважають північно-східний діалект каракалпацької діалектом казахської мови.^[1]

Як фінська, угорська і турецька, каракалпацька має сингармонізм, є аглютинативною і не має граматичного роду. Як правило, порядок слів слідує як підмет-додаток-дієслово.

Географічне поширення

Каракалпацькою мовою в основному розмовляють у Каракалпакстані, Автономній Республіці Узбекистану. Етнічні каракалпаки, які живуть у вілоятах Узбекистану, як правило, спілкуються місцевими діалектами узбецької^{[джерело?]}. Приблизно 2 000 чоловік в Афганістані розмовляють каракалпацькою і менш численна діаспора в Росії, Казахстані, Туреччині, також каракалпацькою розмовляють і в інших частинах світу. Деякі люди вважають каракалпацьку мову діалектом казахської мови; це нібито сталося через сталінську політику змішування етнічних груп у Центральній Азії, щоб вони не могли об'єднатися і повстати проти росіян (ще одним прикладом є велика узбецька меншина в Худжандському регіоні Таджикистану).

Офіційний статус

Каракалпацька мова має офіційний статус в Автономній Республіці Каракалпакстан.

Говори

Онлайн-довідник Ethnologue виділяє два говори в каракалпацькій мові: північно-східний і південно-західний. Німецький науковець Карл Генріх Менґес, що досліджував тюркські мови, у своїх працях згадував третій можливий говір, яким розмовляють у Ферганській долині. Південно-західний говір має букву č, яка в північно-східному відповідає букві š.

Фонетика

Голосні

Закон гармонії голосних в каракалпацькій виражений сильніше, ніж в інших тюркських мовах:

Голосний	Може слідувати за:
a	a, ɯ
æ	e, i
e	e, i
i	e, i
o	a, o, u, ɯ
œ	e, i, œ, y
u	a, o, u
y	e, œ, y
ɯ	a, ɯ

У запозиченнях з російської та інших мов сингармонізм дотримується не завжди.

Приголосні

У каракалпацькій виділяють 25 приголосних фонем, з яких 4 (відзначені дужками) зустрічаються тільки в запозиченнях.

	Лабіальний		Альвеолярний		Палатальний		Велярний		Увулярний		Глотальний
Вибухові	p	b	t	d			k	g	q
Африкат			(ʦ)		(ʧ)
Спірант	(f)	(v)	s	z	ʃ	ʒ	x	ɣ			h
Носовий	m		n				ŋ
Тремтячі			r
Бічні			l
Ковзаючі	w				== j ==		== ==	== ==	== ==	== ==	== ==	== ==

Писемність

З 1924 по 1928 роки для запису каракалпацької мови використовувався арабський алфавіт. У період між 1928 і 1940 рр.. використовувалася латинська графіка, після чого було введено кирилицю. Після проголошення незалежності Узбекистану в 1991 р. було прийнято рішення про повернення до латиниці, і в наш час^[коли?] в Каракалпакстані здійснюється поступовий перехід на цю графічну основу. Нижче наведено алфавіти з еквівалентними позначеннями МФА.

Арабський алфавіт	Латиниця 1928-1932	Латиниця 1932-1938	Латиниця 1938-1940	Кирилиця	Сучасна латиниця	МФА
ا	Aa	Aa	Aa	Аа	Aa	a
ه	Әә	Әә	Әә	Әә^[2]	Áá	æ
ب	Bb	Bb	Bb	Бб	Bb	b
	Vv	Vv	Vv	Вв	Vv	v
گ	Gg	Gg	Gg	Гг	Gg	g
غ	Ƣƣ	Ƣƣ	Ƣƣ	Ғғ	Ǵǵ	ɣ
د	Dd	Dd	Dd	Дд	Dd	d
ه	Ee	Ee	Ee	Ее	Ee	e
				Ёё^[2]	yo	jo
ج	Çç	Çç	Çç	Жж	Jj	ʒ
ز	Zz	Zz	Zz	Зз	Zz	z
ى	Ii	Ii	Jj	Ии	Ii	i
ي	Jj	Jj	Ii	Йй	Yy	j
ک	Kk	Kk	Kk	Кк	Kk	k
ق	Qq	Qq	Qq	Ққ	Qq	q
ل	Ll	Ll	Ll	Лл	Ll	l
م	Mm	Mm	Mm	Мм	Mm	m
ن	Nn	Nn	Nn	Нн	Nn	n
ڭ	N̡n̡	N̡n̡	N̡n̡	Ңң^[3]	Ńń	ŋ
و	OO	Oo	Oo	Оо	Oo	o
	Өө	Өө	Өө	Өө^[2]	Óó	œ
پ	Pp	Pp	Pp	Пп	Pp	p
ر	Rr	Rr	Rr	Рр	Rr	r
س	Ss	Ss	Ss	Сс	Ss	s
ت	Tt	Tt	Tt	Тт	Tt	t
ۇ	Uu	Uu	Ŭŭ	Уу	Uu	u
	Yy	Yy	Yy	Үү^[2]	Úú	y
ۋ	Vv	Vv	Uu	Ўў^[2]	Ww	w
ف	Ff	Ff	Ff	Фф	Ff	f
خ	Xx	Xx	Xx	Хх	Xx	x
ھ	Hh	Hh	Hh	Ҳҳ	Hh	h
	Ss	Ss	Tsts	Цц	Cc	ʦ
چ	Cc	Şş	Şş	Чч	ch	ʧ
ش	Şş	Şş	Şş	Шш	SHsh	ʃ
	Şş	Şş	Şş	Щщ	sh	ʃ
	j	j	i	Ъъ
ى	Ьь	Ьь	Ьь	Ыы	Íı	ɯ
				Ьь
	Ee	Ee	Ee	Ээ	Ee	e
				Юю	yu	ju
				Яя	ya	ja

Вивіска фотосалону в Нукусі сучасною латиницею. 2006

Примітки

↑ James Stuart Olson^[en], Lee Brigance Pappas, Nicholas Charles Pappas. {{{Заголовок}}}. — ISBN 9780313274978.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Введена в 1957 році
↑ До 1957 р. — нг