Карелія історичні Східна Карелія (тепер Росія) Західна Карелія (тепер Фінляндія) Саволакс (Північна Карелія) і Південна Карелія (тепер частково Росія і Фінляндія)
За підрахунками компанії Google до 2100 року мова може щезнути, адже використовується паралельно з російською і більшість носіїв надають перевагу саме російській. Мова не має суттєвої підтримки з боку влади та інших організацій. Її вивчають в школах, але розмовляють нею здебільшого в сільській місцевості[1].
людіковський — має сильно виражені риси вепської мови
Крім згаданих, існує тверський (tiverin karielan kieli) діалект мови, поширений поміж тверських карелів та за своїми особливостями найближчий до архаїчної власне карельської мови ще до того, як вона зазнала сильного впливу вепської мови. Особливістю діалектів карельської мови є те, що вони значно відрізняються за структурою, лексикою, фонетикою та морфологією, мають різні абетки. Деякі європейські лінгвісти схильні вважати ці діалекти окремими мовами, тим більше, що вони самі вже мають (або мали) окремі субдіалекти (говірки).
Більшість західноєвропейських дослідників відносять тихвинську і валдайську говірки до говірок південнокарельського
діалекту.
Крім того, у Фінляндії існують діалекти, які трактуються як говірки фінської мови, але по суті вони є діалектами власне карельської мови. Поширені на значній частині (понад 1/3) території Фінляндії, переважно в прикордонних із Карелією районах, а раніше охоплювали практично всю Інгерманландію. Це в першу чергу так звані карельські, або південно-східні, або виборзькі (західнокарельські) діалекти й ближча до фінської мови саволакська (савоська) група діалектів. Обидві діалектні групи мають багато говірок. Виборзькі діалекти поділяють на два основних наріччя, які часом називають евремейським і савакотським, хоч назва савакот відома тільки на Карельському перешийку та в Інгерманландії. Носії евремейських говірок мешкали (мешкають) у районах поблизу Фінської затоки. Носії гвірок савакотського типу мешкають у районах поблизу Ладозького озера та південного берега Сайменського озера. Евремейська діалектна група дуже близька до іжорської мови і досить близька до фінської мови, а говірки савакотської діалектної групи мають численні зв'язки з власне карельською мовою. Савоська діалектна група зазнала, починаючи з XII століття сильного впливу давньокарельської мови й має багато спільного із західнокарельськими (виборзькими) діалектами й власне карельською мовою.
Внаслідок трагічних подій XX століття майже всі західнокарельські говірки до нашого часу практично зникли. Єдиним районом компактного проживання носіїв цих говірок залишився східний кут фінської губернії Південна Фінляндія, куди увійшла після реформи 1997 року фінська Південна Карелія з містами Лаппеенранта та Іматра. Раніше цей район відносився до Кюменського лену, а до того до Виборзької губернії (лену). Сільське населення цього району традиційно вважає себе карелами.
Відмінності в побудові й лексиці карельських діалектів можна прослідкувати на таких прикладах перекладу віршів Святого Письма:
ліввіковський: Kolme vuottu Iisus käveli Juudies da Galileis.
тиверський (тверський): Kolme vuotta Iisus käveli Iudeissa da Galilejašša.
власне карельський: Kolmen vuuvven aijan Isussa kulki Juudiessa ta Galilejassa.
Три роки Ісус ходив Юдеєю та Галілеєю
ліввіковський: Händü kuundelemah kerävüttih suuret joukot rahvastu,
власне карельський: Opastuassah ihmisie Isussa pakasi äijän peittosanoilla.
Повчаючи людей, Ісус говорив притчі
ліввіковський: Niilöis häi saneli Jumalah da ilmanigäzeh elokseh näh.
тиверський (тверський): Näin hiän pagizi Jumalah näh da iinigäzeštä elännäštä.
власне карельський: Näin hiän pakasi Jumalasta ta ijänkaikkisesta elämästä.
Так він говорив про Бога і про життя вічне
Із наведених прикладів помітно, що носії трьох діалектів можуть розуміти одне одного.
Приклад
«Заповіт» Т. Шевченка карельською мовою (переклав Володимир Брендоєв)
JÄĽGITAHTO
Kuoltuu minuu kalmah kattuat
Ukrainal omal
lagial arol Dnepran varrel
joven särkäl čomal.
Anna millo kalmah kuuluu
Dnepran kuohu mahtau,
kui lyöy laineh jyrkkäh randah,
minä tiediä tahton.
Dnepran suuri vuo ku koppuau
vihažniekoin veret,
pezöy pellot Ukrainan,
vedäy syväh mereh —
sit ma nouzen omas kalmas
jumalas sah… äski.
Enne sidä — ongo jumal
tunne en, hoš käske.
Katatto, ga nouskua, rahvas,
ottuat käzih astal,
paganverel vihažniekan
omavaldu kastuat.
Suvus suures sovukkahas,
kus roih kanzat — veľľet,
minuu toiči juohatelkua
sanal sulal, heľľäl.
Примітки
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 10 липня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
