Карташов Степан Семенович

Карташов Степан Семенович
Карташов Степан Семенович
Народився	28 березня (10 квітня) 1912 ; Донецька округа, Область Війська Донського, Російська імперія
Помер	6 жовтня 1980 (68 років) або 6 жовтня 1981 (69 років) ; Сімферополь, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія; Російська СФРР; СРСР
Діяльність	скульптор
Вчителі	Абієв Абдурефі Абієвич
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	Спілка радянських художників України
Напрямок	соціалістичний реалізм
	; ; ;

Степан Семенович Карташо́в (10 квітня 1912, Бровкіно — 6 жовтня 1980, Сімферополь) — український радянський скульптор; член Спілки радянських художників України з 1953 року.

Біографія

Народився 28 березня [10 квітня] 1912(19120410) року в селі Бровкіному Області Війська Донського Російської імперії. У 1935—1937 роках займався у художній студії у Сімферополі, де його вчителями були Марков, Абієв, Медведовський, Болдирєв.

З 1938 року працював у Сімферополі у товаристві «Кримхудожник». Брав участь у німецько-радянській війні. Після закінчення війни до 1948 року продовжив працюватати у товаристві «Кримхудожник»; з 1949 року — у виробничих майстернях Художнього фонду УРСР. Мешкав у Сімферополі в будинку на вулиці Морозова, № 2, квартира № 8. Помер у Сімферополі 6 жовтня 1980 року.

Творчість

Працював у галузях станкової і монументальної скульптури у стилі соцреалізму. Серед робіт:

станкова скульптура

композиції

«Татарка біля фонтана» (цемент, 1938—1939);
«Кримські партизани» (гіпс, 1940);
«Нескорені» (гіпс, 1946; Сімферопольський художній музей);
«Іван Павлов відкриває Міжнародний конгрес фізіологів» (гіпс, 1953, Рязанський художній музей);
«1920 рік. Перекоп» (гіпс тонований, 1967);
«Вчитися, вчитися і вчитися» (гіпс тонований, 1969);
«На Перекопі» (1970);

портрети

«Максим Горький» (1948);
«Герой Радянського Союзу Георгій Рогачевський» (інкерманський камінь, 1948, Сімферопольський художній музей);
«Володимир Ленін» (гіпс, 1948, варіанти — 1960 і 1963—1965);
«Партизан Великої Вітчизняної війни» (гіпс, 1950);
«Тарас Шевченко» (гіпс тонований, 1951, варіанти — 1961 і 1964);
«Лев Толстой» (гіпс, 1953, варіанти — 1962 і 1963);
«Михайло Щеглов» (1955);
«Школярка» (гіпс тонований, 1955);
«Михайло Фрунзе» (фігура; гіпс тонований, 1957; Сімферопольський художній музей);
«Костянти Ціолковський» (гіпс тонований, 1961);
«Тарас Шевченко» (1961);
«Сергій Єсенін» (1967);
«Заслужений працівник культури РРФСР Михайло Сокольников» (гіпс тонований, 1972);
«Фелікс Дзержинський» (гіпс тонований, 1977).

пам'ятники

49 комунарам (1937, Севастополь, разом з Леонідом Смерчинським)^[1];
загиблим морякам на Перекопі (1953);
морякам (1956, Севастополь);
Михайлу Фрунзе (1957, Євпаторія);
Володимиру Леніну (цемент, 1966, Гвардійське);
радянським воїнам і односельцям, які загинули під час німецько-адянської війни (цемент, 1969, Зелена Нива; цемент, 1972, Клепиніне);
воїнам-визволителям Криму (граніт, 1974, Сімферополь).

Брав участь в обласних виставках з 1938 року, республіканських — з 1953 року.

Крім згаданих музеїв роботи скульптора зберігаються у Центральному музеї Тавриди.

Примітки

↑ В. Г. Шавшин. Каменная летопись Севастополя. — Севастополь—Киев : «ДС Стрим», 2004. — С. 128. — ISBN 966-96305-1-7. (рос.)

Література

Карташов Степан Семенович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 191.;
Карташов (Карташев), Степан Семенович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Санкт-Петербург : Гуманитарное агентство Академический проект, 1995. — Т. 4, книга 2 (Каев—Кобозев). — С. 278. (рос.);
Р. Д. Бащенко, М. І. Гаврилюк. Карташов Степан Семенович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6472-4.