Карів

село Карів
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Шептицький район
Тер. громада	Белзька міська
Код КАТОТТГ	UA46120010120053130
Основні дані
Засноване	1490
Перша згадка	1490 (535 років)[1]
Населення	1023
Площа	4,59 км²
Густота населення	230,28 осіб/км²
Поштовий індекс	80066
Телефонний код	+380 3257
Географічні дані
Географічні координати	50°20′49″ пн. ш. 23°47′56″ сх. д. / 50.34694° пн. ш. 23.79889° сх. д. / 50.34694; 23.79889
Середня висота над рівнем моря	211 м
Водойми	оз. Обрище, р.Солокія
Найближча залізнична станція	Угнів
Відстань до залізничної станції	5 км
Місцева влада
Адреса ради	80066, Львівська обл., Шептицький р-н, с. Карів
Староста	Леуш М.
Карта
Карів
Карів
Мапа
Карів у Вікісховищі

Ка́рів — село в Україні, у Шептицькому районі Львівської області. Населення становить 832 особи.

Перша письмова згадка про село датується 1490 роком. Згадка про церкву в селі датується 1531 роком.^[2]

На 01.01.1939 в селі проживало 2190 мешканців, з них 1970 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 45 євреїв, 10 німців, 120 поляків, 5 польських колоністів міжвоєнного періоду^[3]. Місцева греко-католицька парафія належала до Угнівського деканату Перемишльської єпархії. Село входило до ґміни Брукенталь Равського повіту Львівського воєводства Польської республіки. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Угнівського району Львівської області.

11.05.1944 в селі відбувся бій відділів УПА «Галайда», «Сіроманці», «Морозенка» з німцями.^[4]. Він закінчився поразкою повстанців. УПА втратила 8 чоловік, чотири партизани були поранені. У полон здалися до 40 чоловік. Також загинули четверо мирних жителів. Німцям дісталося шість ручних кулеметів, крупнокаліберний кулемет і міномет^[5].

Церква святої великомучениці Параскеви П'ятниці, перейшла з УПЦ МП до помісної Православної церкви України (ПЦУ). Таке рішення церковна громада прийняла у неділю, 6 січня 2019 року.^[6]

На околицях села у 2017 році місцевими жителями випадково були знайдені археологічні артефакти римської доби (меч і металеві вироби). Подальші розкопки призвели до відкриття поховання германських племен ІІІ ст. н.е.^[7][8]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[9]:

• д-р Остап Воронка — український галицький лікар, громадський та просвітній діяч, репресований більшовиками.^[10]
• Дужі — родина українських громадських діячів.
• Микола Дужий — підхорунжий УГА, секретар Головної Управи товариства “Просвіта”, секретар призидії УГВР.
• Петро Дужий — український письменник, з 1944 референт пропаганди УПА, почесний громадянин міста Львова.
• Іван Дужий — організатор драматичного гуртка в селі, заарештований радянською владою у 1940 році, помер у тюрмі.
• Нестор Іванина — уродженець села, український культурний діяч, письменник.
• Василь Макух — український правозахисник.
• Григорій Мазур псевдо «Калинович» — командир сотні «Месники-1» куреня УПА «Месники»^[11][12]
• Матвіяс Іван Григорович — провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
• Віктор Матюк — український композитор, сільський священник УГКЦ.
• Юрій Мельник (1889—1919) — чотар УГА, герой визвольних змагань 1918 — 20-х років.
• Андрій Ментух — польський та український художник.
• Яким Хомінський — уродженець села, син пароха, директор львівської поліції, двічі обраний послом до Галицького сейму (1861 і 1863 років).

• Паролі повстанської битви. Живопис. Поезія (автор: Івасейко Степан) [Архівовано 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Портрет «Григорій Мазур, (псевдо „Калинович“), сотенний УПА»

• Брукенталь
• УПА в Карові [Архівовано 1 грудня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.