Каталізатор Вілкінсона

Каталізатор Вілкінсона
Каталізатор Вілкінсона
Каталізатор Вілкінсона
Каталізатор Вілкінсона
Каталізатор Вілкінсона
Назва за IUPAC	(SP-4)хлоридотріс(трифенілфосфан)родію
Інші назви	Родію(I) тріс-(трифенілфосфін) хлорид, каталізатор Вілкінсона
Ідентифікатори
Номер CAS	14694-95-2
Номер EINECS	238-744-5
RTECS	none
SMILES	C1=CC=C(C=C1)P(C2=CC=CC=C2)C3=CC=CC=C3.C1=CC=C(C=C1)P(C2=CC=CC=C2)C3=CC=CC=C3.C1=CC=C(C=C1)P(C2=CC=CC=C2)C3=CC=CC=C3.[Cl-].[Rh+][1]
InChI	InChI=1S/3C18H15P.ClH.Rh/c3*1-4-10-16(11-5-1)19(17-12-6-2-7-13-17)18-14-8-3-9-15-18;;/h3*1-15H;1H;/p-1
Властивості
Молекулярна формула	C54H45ClP3Rh
Молярна маса	925,22 г/моль
Зовнішній вигляд	цегляний порошок
Тпл	245-250 °C
Розчинність (вода)	нерозчинний
Розчинність (бензен)	розчинний
Структура
Координаційна геометрія	плаский квадрат
Небезпеки
R-фрази	жодної
S-фрази	S22 S24/25
Головні небезпеки	жодної
Пов'язані речовини
Пов'язані речовини	трифенілфосфін Pd(PPh3)4 IrCl(CO)[P(C6H5)3]2
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Каталіза́тор Ві́лкінсона — тривіальна назва хімічної речовини з формулою RhCl(PPh₃)₃ (Ph = феніл). Названий на честь лауреата Нобелівської премії з хімії Джефрі Вілкінсона, який ввів цю сполуку до широкої синтетичної практики.

Молекула речовини являє собою плаский квадратний 16-електронний комплекс. Речовину виділяють у вигляді червоно-коричневого порошку після реакції хлориду родію(ІІІ) із надлишком трифенілфосфіну у киплячому етанолі^[2].

Частина трифенілфосфіну виступає відновником, перетворюючись на трифенілфосфіноксид. Реакція, що відбувається, записується рівнянням

${\displaystyle {RhCl_{3}(H_{2}O)_{3}+4PPh_{3}\rightarrow RhCl(PPh_{3})_{3}+OPPh_{3}+2HCl+2H_{2}O}}$

Каталізатор Вілкінсона використовується для гідрування алкенів^[3][4]. На початковій стадії механізм цієї реакції включає в себе дисоціацію одного або двох лігандів трифенілфосфіну з утворенням 14-ти або 12-ти електронних комплексів відповідно, після чого відбувається окиснювальне приєднання H₂ до металу. Наступне утворення π-комплексу з алкеном, внутрішньомолекулярне перенесення гідриду (вставка олефіну) та відновне елімінування призводять до утворення алканового продукту, тобто:

Також каталізатор Вілкінсона використовують при каталітичному гідроборуванні алкенів з допомогою катехолборану та пінаколборану]]^[5] та селективному 1,4-відновленні α,β-ненасичених карбонільних сполук при взаємодії з триетилсиланом^[6].