Кафедральний собор Івана Хрестителя в Ліоні

Кафедральний собор Івана Хрестителя в Ліоні
45°45′39″ пн. ш. 4°49′38″ сх. д. / 45.760833333333° пн. ш. 4.8272222222222° сх. д. / 45.760833333333; 4.8272222222222
Тип споруди	католицький соборd[1][2] і єпископський престол[d]
Розташування	Франція[1][2] , 5-й округ Ліонаd[1]
Архітектор	Jacques de Beaujeud
Початок будівництва	1175
Кінець будівництва	1480
Стиль	романський і готика
Належність	католицтво
Єпархія	Архієпархія Ліона
Стан	пам'ятка історії класифікованаd[1]
Адреса	8 place Saint-Jean 69005 Lyon
Оригінальна назва	фр. Primatiale Saint-Jean de Lyon
Епонім	Іван Хреститель
Присвячення	Іван Хреститель і Стефан
Вебсайт	primatiale.fr
Кафедральний собор Івана Хрестителя в Ліоні (Франція)
Кафедральний собор Івана Хрестителя в Ліоні у Вікісховищі

Собор Святого Івана Хрестителя в Ліоні (фр. Cathédrale Saint-Jean-Baptiste de Lyon) — головний храм Ліона, починаючи з XII століття. Розташований в кварталі Сен-Жан — середньовічній частині міста між пагорбом Фурв'єр і Соною, і є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Собор Сен-Жан є кафедральним собором архієпископа Ліона, що носить статус примаса. В соборі знаходиться астрономічний годинник XIV століття, один з найстаріших у світі.

Поряд із собором розташований «археологічний сад» (фр. jardin archéologique) із залишками двох інших церков XI століття (Св. Стефана і Святого Хреста), зруйнованих у роки Великої французької революції, — а також розкопки ранньохристиянського баптистерію IV століття.

Будівництво почалося в XII столітті на місці давньої церкви епохи Меровінгів. Нижня частина апсиди зводилася з 1165 по 1180. Собор розширювався і добудовувався протягом кількох століть. Будівництво головного фасаду почалося в XIV столітті, а завершилося в 1481 році. Для нього використовувалися камені, що залишилися від зруйнованих у IX столітті давньоримських споруд, які знаходилися на цьому місці. Через тривалість будівництва, східна, найстаріша частина храму, звернена до Сони, що включає апсиду і хор, була виконана в романському стилі, а новіша східна, включаючи головний фасад, — в готичному.

Собор був спустошений гугенотами в 1562 році, пізніше відновлений.

У роки Великої французької революції був перебудований хор, собор зазнав революційного вандалізму.

В 1935 — 1936 роках хор був відновлений в тому вигляді, який він мав у XII столітті.

В 1982 році був відреставрований фасад, в 1986 — апсида.

• 1245 — в храмі проходить Перший Ліонський собор (він же тринадцятий Вселенський собор), скликаний папою Інокентієм IV, на якому основним питанням було скинення імператора Фрідріха II.
• 1274 — в храмі проходить Другий Ліонський собор (він же 14-й Вселенський собор для Католицької Церкви), скликаний папою Григорієм X в надії на об'єднання церков.
• 1316 — в храмі проходить коронація папи Івана XXII.
• Грудень 1600 — вінчання Генріха IV та Марії Медичі.
• 12 грудня 1622 — інтронізація Рішельє як кардинала.
• 5 жовтня 1986 — папа Іван-Павло II приймає в храмі сотні стражденних.

Діючий астрономічний годинник, що знаходяться в соборі, — найстаріший у Франції. Він веде свою історію з XIV століття. Після руйнування гугенотами, реставрувався з 1572 по 1600. Свого барокового вигляду він набув у 1655 році. У XVIII столітті на ньому з'явився хвилинний циферблат зі стрілкою. Незважаючи на багаторазові ремонти і переробки, годинник містить деякі залізні деталі, виплавлені в кінці XVI століття.

Показують години, хвилини, дату, положення Місяця та Сонця щодо Землі, а також схід найяскравіших зірок над Ліоном.

Чотири рази протягом дня (о 12, 14, 15 і 16 годині) лунає дзвін годинника, супроводжуваний рухом ляльок-автоматів, розташованих у верхній частині годинника, які зображують сценки на релігійні теми.

• Вітражі, в тому числі вітражі XIII століття в апсиді.
• Будівля церковної школи співу XI століття, що примикає до фасаду собору (манекантері — фр. manécanterie), в ній знаходиться музей скарбниці.
• Капела Бурбонів XV століття, в якій похований кардинал Бурбон (1488).
• Статуя Івана Хрестителя роботи Блез (Blais) 1780.
• Орган 1841 року.

• Régis Neyret. Le livre de Lyon : Lugdunoscopie. — Lyon: Éditions Lyonnaises, 1995. — ISBN 978-2-910979-00-3
• Henri Leroudier. Mini histoire de Lyon. — Lyon: Éditions SME résonance, 1989.
• Lyon: Primatiale Saint-Jean (буклет). — Polyplan Villeurbanne, 2004.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кафедральний собор Івана Хрестителя в Ліоні

1. ↑ ^{а б в г} base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
   d:Track:Q384602d:Track:Q68471231d:Track:Q809830
2. ↑ ^{а б} archINFORM — 1994.
   d:Track:Q265049