Качаловський Євген Вікторович

Качаловський Євген Вікторович
Народився	20 березня 1926(1926-03-20)  Катеринослав, Українська СРР, СРСР
Помер	28 вересня 2011(2011-09-28) (85 років)  Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР  Україна
Національність	українець
Діяльність	державний діяч, політик
Alma mater	Дніпровський національний університет залізничного транспорту
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

Євген Вікторович Качаловський (нар. 20 березня 1926(19260320), місто Катеринослав, тепер Дніпро — 28 вересня 2011, місто Київ) — український радянський партійний діяч, 1-й секретар Дніпропетровського обкому КПУ. Член ЦК КПУ (1971–1990). Кандидат у члени Політбюро ЦК КПУ (квітень 1980 — квітень 1983). Член Політбюро ЦК КПУ (квітень 1983 — лютий 1990). Депутат Верховної Ради УРСР 8—9-го і 11-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань. Народний депутат СРСР (1989–1991). Член ЦК КПРС (1981–1990).

Народився в родині службовця. Трудову діяльність розпочав у 1942 році механіком з ремонту вимірювальної апаратури на заводі у місті Новосибірську.

Член ВКП(б) з 1947 року.

У 1948 році закінчив Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту.

У 1948–1952 роках — помічник машиніста, машиніст, бригадир комплексної бригади, заступник начальника паровозного депо станції Пологи Запорізької області. У 1950–1952 роках — у спеціальному відрядженні на залізниці Китайської Народної Республіки. У 1952–1962 роках — заступник начальника, головний інженер, начальник локомотивного депо станції Нижньодніпровськ-Вузол.

У 1962–1967 роках — директор Дніпропетровського електровозобудівного заводу.

У 1967–1970 роках — голова виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих.

У 1970 — 12 квітня 1974 року — 1-й секретар Дніпропетровського міського комітету КПУ Дніпропетровської області.

12 квітня 1974 — 29 червня 1976 року — 2-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

29 червня 1976 — 4 лютого 1983 року — 1-й секретар Дніпропетровського обласного комітету КПУ.

2 лютого 1983 — 14 грудня 1989 року — 1-й заступник голови Ради Міністрів Української РСР.

З 1990 року — на пенсії в Києві.

• два ордени Леніна (…, 19.03.1986)
• орден Жовтневої революції
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• медалі

• [1] [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]