Керівництво Української РСРКерівництво Української УРСР — це список осіб, що керували Українською Радянською Соціалістичною Республікою в 1919—1991 роках. Формально вищим законодавчим органом Української РСР з 1920 року до липня 1938 року був Всеукраїнський З'їзд Рад, а з липня 1938 року — Верховна Рада УРСР, депутати якого обиралися на 4 роки (з 1979 року — на 5 років). Однак фактично з моменту встановлення в Україні радянської влади в 1920 році аж до перебудови влада перебувала в руках Комуністичної партії України в складі КПРС. Вищим органом Компартії України був Центральний Комітет (ЦК), і Перший (в 1925—1934 роках — Генеральний) секретар ЦК КП України був фактичним лідером республіки в 1920—1991 роках. Крім виборів 1990 року, всі кандидати в депутати Верховної Ради підлягали обов'язковому схваленню керівництвом Компартії, висунення альтернативних кандидатів не допускалося. Верховна Рада Української РСР не була постійно діючим органом, її депутати збиралися на сесії тривалістю в кілька днів двічі-тричі на рік. Для ведення повсякденної адміністративної роботи Верховна Рада обирав постійно діючий орган — Президію, яка номінально виконував функції колективного глави республіки. На обласному рівні керівництво представляли перший секретар обкому партії, голова облвиконкому, керівники обласних управлінь КДБ і МВС. Перші особиСекретарі ЦК
Перші секретарі ЦКВідповідальні секретарі ЦКПерші секретарі ЦК
Генеральні секретарі ЦК (січень 1925 — січень 1934)
Перші секретарі ЦК
Керівники урядуГолови Народного секретаріату Української Радянської Республіки
Голови Ради Народних Комісарів Донецько-Криворізької Радянської Республіки
Голови Тимчасового Робітничо-селянського уряду УРСР
Голови Ради Народних Комісарів УРСР
Голови Ради міністрів УРСР
Глави державиГолови Всеукраїнського ЦВК
Голови Всеукраїнського Центрального Військово-революційного комітету
Голови Всеукраїнського Революційного комітету
Голови Президії Верховної ради УРСР[8]
При вакансії обов'язки голови виконували заступники. Голови Верховної ради УРСР 1990—1991 рр.У червні 1990 року Президія Верховної ради УРСР був розформована, як і в інших союзних республіках, а її функції було передано Голові Верховної Ради УРСР. Таким чином, при подібній назві, посада Голови Верховної Ради УРСР у 1990—1991 роках за змістом дуже відрізнялася від однойменної посади до 1990 року. 4 червня 1990 року з метою плавного переходу від керівництва партійних структур до парламентських, Перший секретар ЦК Компартії Володимир Івашко був обраний Головою Верховної Ради Української РСР. Проте вже 22 червня 1990 року він не був переобраний на пост Першого секретаря ЦК, програвши Станіславу Гуренку, на чому суміщення посад закінчилося.
Голови Верховної ради УРСР до 1990 р.
Другий ешелонДругі секретарі ЦК КПУ
Держбезпека
Голови КДБ
Внутрішні справиЗ грудня 1917 року: Євгенія Бош. Потім: Василь Аверін, Климент Ворошилов, Григорій Колос, Володимир Антонов[9][10]
НКВС УРСР було ліквідовано в грудні 1930 року[12]. Відтворено в 1934 році
З березня 1946 року — міністерство внутрішніх справ УРСР.
Наркоми землеробства
Примітки
ПосиланняДив. також |
Portal di Ensiklopedia Dunia